На ранніх стадіях не завжди можна виявити збій у роботі серця. На що звертати увагу, щоби не пропустити тривожні симптоми, розповіла лікарка-терапевтка вищої категорії Ганна Кондратьєва.
Що таке ішемічна хвороба серця?
Ішемічна хвороба серця (ІХС) – це захворювання, викликане недостатнім кровопостачанням серцевого м’яза (міокарда) і найчастіше виникає через атеросклеротичне ураження коронарних артерій. Не отримуючи у потрібній кількості кисень і поживні речовини, серце починає гірше справлятися зі своїми функціями.
ІХС – одна з найпоширеніших серцевих патологій у світі й одна з основних причин інвалідизації та смертності. У групі ризику – пацієнти у віці понад 50 років, люди із зайвою вагою та спадковою схильністю. Чоловіки страждають на ІХС частіше за жінок.
Ішемічна хвороба серця може бути гострою та хронічною, проявляючись як інфаркт міокарда, серцева недостатність, стенокардія або аритмія. ІХС також може стати причиною раптової серцевої смерті через зупинку серця, викликану різким зменшенням кількості крові, що поставляється до нього, через повну закупорку великої артерії.
Чому виникає захворювання?
Найчастіше причина порушення кровопостачання – це значне звуження або навіть закупорка просвіту коронарних артерій через утворення атеросклеротичних бляшок. Інші причини – це спазм судин, порушення мікроциркуляції і тромбоз, які зазвичай також розвиваються на тлі атеросклерозу.
До факторів ризику розвитку ІХС належить і наявність у людини цукрового діабету, патологій щитовидної залози, артеріальної гіпертензії, жовчнокам’яної хвороби, хронічних захворювань нирок, порушення обміну речовин, синдрому зупинки дихання уві сні.
Крім того, спровокувати виникнення проблем із серцем здатні тривалий стрес, малорухливий спосіб життя, активне куріння і зловживання алкоголем, а також неправильне харчування.
Як проявляється патологія?
Симптоми захворювання багато в чому залежать від виду стенокардії. Наприклад, так звана «німа» форма ІХС взагалі не викликає скарг з боку хворого і зазвичай діагностується при проведенні профілактичної ЕКГ.
Загалом до ранніх ознак хвороби відносять задишку, зміну серцевого ритму, підвищення артеріального тиску. З розвитком захворювання основним симптомом стає біль за грудиною або в області серця, який ніби стискає або давить, може віддавати у спину, шию, ліве плече і навіть у нижню щелепу. При хронічній формі захворювання біль виникає спочатку під час фізичного навантаження або стресу. Приступи зазвичай тривають кілька хвилин і купіруються прийомом нітрогліцерину.
При гострій формі ІХС розвивається інфаркт міокарда або передінфарктний стан (нестабільна стенокардія).
Яке лікування призначать?
Для діагностики ІХС необхідною є низка лабораторних та інструментальних досліджень: загальні аналізи сечі та крові, біохімічний аналіз крові, УЗД серця, ЕКГ, холтерівське (добове) моніторування серцевого ритму, тести з навантаженням. За рішенням лікаря пацієнту можуть призначатися інші обстеження.
Лікування ІХС багато в чому залежить від форми патології і зазвичай включає прийом препаратів, що знижують рівень холестерину, розріджують кров, розширюють судини, такі, що виводять зайву рідину з організму, нормалізують серцевий ритм і артеріальний тиск.
Якщо лікарська терапія виявляється неефективною, пацієнт має поразку головної коронарної артерії, цукровий діабет та інші показання, можуть бути рекомендовані кардіохірургічні операції (стентування, аортокоронарне шунтування), які різними способами відновлюють нормальні умови для кровопостачання серця.
Важливо!
І для лікування, і для профілактики ІХС дуже важливо вести здоровий спосіб життя. Також необхідно контролювати показники холестерину та артеріального тиску. Крім того, навіть без скарг на здоров’я потрібно щонайменше раз на рік робити кардіограму.
Ірина Лебединець
Коли телефонувати до «швидкої»?
Основна ознака інфаркту міокарда – сильний гострий біль за грудиною, що триває від 15 хвилин до години і не вщухає після прийому нітрогліцерину. Зазвичай він виникає після навантаження або через гіпертонічний криз. Також у хворого можуть спостерігатися холодний липкий піт, нудота, запаморочення, задишка, непродуктивний кашель, страх смерті.
