У чому особливості цього стану, що нерідко загострюється у зимовий час, пояснила гастроентеролог-ендоскопістка вищої категорії Лариса Припіченко.
Що це за недуга?
Функціональна диспепсія – це порушення травлення, яке супроводжується характерними симптомами розладу функції травної системи, але при цьому жодної органічної патології не виявляється. Тобто прояви цього порушення травлення можуть бути дуже схожими на гастрит або виразкову хворобу шлунку, але реального ураження органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) немає.
Точні причини розвитку цього стану досі не встановлені, хоча багато гастроентерологів вважають, що синдром пов’язаний з порушенням регуляторної взаємодії між головним мозком і ШКТ. У більшості пацієнтів захворювання зберігається тривалий час: періоди загострення можуть змінюватись поліпшенням самопочуття. Є й хороша новина: у деяких людей симптоми функціональної диспепсії поступово минають самостійно.
Чому виникає порушення?
Фахівці виділяють кілька основних механізмів, які запускають процес розвитку функціональної диспепсії. У першу чергу, це підвищена тривожність, схильність до стресів та депресії. Оскільки нервова система контролює діяльність всього організму, порушення в її роботі можуть сприяти розладам травлення, зокрема, функціональній диспепсії та синдрому подразненого кишечника.
Також спровокувати появу симптомів недуги можуть спадкова схильність, порушення моторики шлунку та дванадцятипалої кишки, наявність бактерії хелікобактер пілорі та неправильне харчування (регулярне переїдання, любов до фастфуду, звичка їсти дуже швидко).
Встановлено також, що ризик виникнення функціональної диспепсії підвищує малорухливий спосіб життя, тривалий прийом нестероїдних протизапальних препаратів, антибіотиків, а також наявність серйозних хронічних захворювань – наприклад, цукрового діабету.
Які симптоми мають насторожити?
До основних проявів функціональної диспепсії належать:
- біль, печіння та дискомфорт у шлунку;
- здуття живота;
- метеоризм;
- аномально швидке відчуття насичення їжею;
- погана переносимість гострої та жирної їжі, «кислих» продуктів (цитрусові, виноград) та кави;
- неприємний присмак у роті;
- запах з рота.
Іноді можуть спостерігатися печія, відрижка або нудота після їжі, пригнічений настрій, загальна слабкість.
!!! Якщо ці симптоми турбують вас протягом кількох тижнів або місяців – варто звернутися до лікаря.
Як діагностують та лікують?
Для встановлення діагнозу в першу чергу виключають органічні захворювання ШКТ, які можуть призводити до появи схожих симптомів. До них належать гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальний рефлюкс (закидання вмісту шлунка в стравохід), пухлини стравоходу та шлунку, хронічний панкреатит та холецистит. Щоб виключити ці патології, можуть знадобитися гастроскопія, УЗД органів черевної порожнини, загальний та біохімічний аналізи крові, копрограма, аналізи на хелікобактер, іноді – рентгенологічне дослідження шлунку та МРТ кишечнику.
Також лікар докладно розпитує пацієнта про його харчові звички, спосіб життя й медикаменти, які він приймає. Лікування залежить від частоти й ступеня тяжкості симптомів, тому в кожному випадку підбирається індивідуально. Застосовуються препарати, що знижують кислотність у шлунку, покращують моторику ШКТ і знімають спазм. За необхідності призначаються антибіотики для знищення хелікобактер пілорі, антидепресанти, а також психотерапія.
Яка дієта допоможе
При лікуванні функціональної диспепсії не обійтися без корекції харчування та способу життя.
Пацієнту рекомендується їсти часто, але невеликими порціями, вживати більше їжі, багатої на рослинні волокна (овочів, фруктів, злаків), виключити з раціону жирні та гострі страви, газовані напої, каву, спиртне.
Також важливо бути фізично активним, уникати стресових ситуацій, відмовитися від куріння, нормалізувати вагу і не носити одяг, що стягує живіт.
У чому небезпека такого стану?
Існує ряд тривожних ознак, за наявності яких виключають функціональну диспепсію та шукають органічну патологію, це:
- втрата маси тіла без видимих причин;
- наявність симптомів переважно в нічний час;
- постійний сильний біль у животі;
- підвищення температури тіла;
- збільшення печінки, селезінки;
- ознаки анемії (занепад сил, запаморочення, слабкість, блідість, утруднення дихання, напади пітливості);
- зміни у даних загального та біохімічного аналізу крові.
Читайте також:
