Жінка хотіла відсудити хату, яку доглядала понад 10 років: що вирішив суд

Ключові тези:

• Догляд за чужим будинком навіть понад 10 років, оплата комунальних послуг та реєстрація родичів не гарантують автоматичного переходу права власності за набувальною давністю.
• Сумський апеляційний суд у справі № 950/190/25 постановив, що позивачка від самого початку знала, хто є законним спадкоємцем, і користувалася житлом з його дозволу, що виключає головну умову закону — «добросовісність заволодіння».
• Намір викупити хату (передача 400 доларів під розписку сину власниці) зіграв проти позивачки, довівши суду, що вона усвідомлювала чужу власність на майно.

Також цікаво: Хто отримає спадщину в разі смерті законного спадкоємця та про що варто пам’ятати

Історія одного сусідства: від дозволу до розписки

Як пише «Судово-юридична газета», позивачка тривалий час мешкала по сусідству з будинком, господарка якого померла. Син покійної вирішив переїхати до столиці, а сусідці дозволив наглядати за будівлею та користуватися городом. Аби все було чесно, чоловік навіть віддав їй технічний паспорт і будинкову книгу.

З роками жінка повністю облаштувалася на новому місці: прописала туди свою доньку, підтримувала порядок, справно закривала комунальні рахунки та обробляла землю. Ба більше, у 2005 році сусіди навіть домовилися про купівлю-продаж — жінка передала сину власниці 400 доларів США під розписку. Проте офіційно довести угоду до кінця та оформити спадщину сторони так і не спромоглися. Зрештою, втомлена від невизначеності жінка пішла до суду, вимагаючи визнати за нею право власності за набувальною давністю (ст. 344 Цивільного кодексу).

Чому феміда стала на бік спадкоємця

Суд першої інстанції, а згодом і Сумський апеляційний суд, повністю відхилили позовні вимоги. Служителі Феміди наголосили: для того, щоб задіяла стаття про набувальну давність, заволодіння майном обов’язково має бути добросовісним.

За юридичним визначенням, добросовісним є лише те заволодіння, коли людина в момент отримання речі взагалі не знає і не може знати, що у неї немає прав на це майно (наприклад, коли майно вважалося нічийним). У цій же ситуації жінка чітко знала, хто справжній господар, зайшла в хату виключно з його добровільного дозволу і навіть планувала укласти офіційну угоду. Верховний Суд у своїй практиці однозначно зазначає: якщо ти користуєшся майном з волі власника — на набувальну давність розраховувати зась.

Комуналка та прописка — не аргументи для закону

Судді окремо підкреслили поширену помилку багатьох громадян: сам по собі факт тривалого проживання чи фінансових витрат на майно не народжує право власності «з повітря».

Те, що позивачка роками вкладала гроші в ремонт, оплачувала квитанції, користувалася землею і навіть зареєструвала в будинку членів своєї родини, є лише наслідком користування чужою річчю, але аж ніяк не доказом самостійного і добросовісного привласнення.

Земля без документів: подвійна відмова

Окремим пунктом у справі № 950/190/25 йшло питання присадибної ділянки. Позивачка хотіла відсудити не лише стіни, а й землю навколо них.

Проте суд зауважив, що жінка не спромоглася надати жодних базових доказів: яка точна площа ділянки, де пролягають її офіційні межі та чи мав взагалі перший власник належним чином оформлені права на цю землю. Через повну відсутність документального підтвердження земельну частину позову відхилили автоматично.

Остаточний вердикт

Сумський апеляційний суд залишив рішення районного суду без жодних змін, а скаргу жінки — без задоволення. Постанова суду вже набрала законної сили. Зважаючи на специфіку цивільного законодавства та оціночну вартість самого майна, це рішення є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає. Спадкоємець із Києва залишається повноправним господарем, а позивачка — просто людиною, яка безкоштовно доглядала чуже майно.

Будь-які домовленості щодо нерухомості в Україні мають фіксуватися виключно у нотаріуса. Жодні усні дозволи, передачі техпаспортів «на довірі» чи розписки на клаптиках паперу не замінять офіційного договору купівлі-продажу. Якщо ви понад 10 років доглядаєте за чужою хатою, знаючи її власника, закон розцінить це як послугу чи оренду, але ніколи не віддасть вам ключі від майна назавжди.

Читають зараз: 

• Через які дії роботодавця можна втратити пенсію та як цього уникнути
• Доплата після 80 років: чи можна отримати допомогу на догляд, якщо є діти