«Знятий» чи «виключений» з обліку? Верховний Суд поставив крапку у суперечці українця з ТЦК

Ключові тези:

• Верховний Суд скасував рішення двох інстанцій у справі щодо статусу військового обліку та направив її на повторний розгляд.
• Суд наголосив, що “зняття” і “виключення” з військового обліку мають різні юридичні наслідки, тому їх не можна ототожнювати.
• Для встановлення статусу особи недостатньо лише формулювання у військовому документі — необхідно перевірити правові підстави внесення запису.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду переглянув справу щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Позивач просив визнати протиправною бездіяльність ТЦК, який не вніс до електронного реєстру відомості про виключення його з військового обліку, та вимагав виправити дані. Про це розповіла Судово-юридична газета.

Раніше ми повідомляли, що пенсіонеру не зарахували радянський стаж для пенсії.

Обставини конфлікту

Свої вимоги чоловік обґрунтовував тим, що був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Підтвердженням він назвав запис у тимчасовому посвідченні, виданому замість військового квитка.

Однак у застосунку “Резерв+” та Єдиному державному реєстрі він продовжував відображатися як військовозобов’язаний.

Представник позивача неодноразово надсилав адвокатські запити до територіальних центрів комплектування з проханням усунути цю невідповідність, однак необхідних змін не внесли, а відповіді по суті звернень фактично не надали. Після цього справа опинилася в суді.

Що встановили суди першої та апеляційної інстанцій?

Під час розгляду з’ясувалося, що тимчасове посвідчення містить запис про те, що особу “знято з військового обліку”. Разом із цим документ містив посилання на статтю 37 Закону, яку позивач вважав підставою саме для виключення з військового обліку.

Київський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Такий висновок підтримав і Шостий апеляційний адміністративний суд.

Обидві інстанції зазначили, що закон чітко розмежовує поняття “зняття” та “виключення” з військового обліку. У першому випадку людина не втрачає статусу військовозобов’язаного, у другому — цей статус припиняється.

Суди вирішили, що визначальним є буквальний зміст запису у посвідченні. Оскільки в документі зазначено саме “знято з військового обліку”, інформацію в реєстрі вони визнали правомірною.

Чому Верховний Суд не погодився з такими висновками?

Переглядаючи справу, Верховний Суд звернувся до власної правової позиції, викладеної у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24. У ній уже наголошувалося, що закон передбачає різні підстави та різні правові наслідки для зняття і виключення з військового обліку.

Колегія суддів дійшла висновку, що попередні інстанції зробили передчасний висновок. Вони фактично обмежилися лише текстом запису, не перевіривши, чи відповідає він правовій підставі, зазначеній у документі.

Верховний Суд звернув увагу, що стаття 37 Закону має складну структуру та містить окремі підстави як для зняття, так і для виключення з військового обліку. Саме тому необхідно встановити, яку норму фактично застосував орган, що вносив запис.

Окремо суд підкреслив: якщо людину визнано непридатною до військової служби, закон визначає це підставою саме для виключення з військового обліку, а не для його зняття. Отже, формулювання у військово-обліковому документі має повністю відповідати правовій підставі такого рішення.

Яке значення мають суперечності у військових документах?

Верховний Суд зазначив, що у спірному посвідченні одночасно містяться взаємовиключні відомості. З одного боку, документ містить запис про зняття з військового обліку, а з іншого — посилання на норму закону, яка за змістом свідчить про виключення.

За таких обставин суди мали дослідити матеріали військового обліку, документи, на підставі яких внесли спірний запис, а також встановити фактичні обставини його появи. Лише після цього можна визначити, чи особа зберігає статус військовозобов’язаного та чи правильно інформацію відобразили у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Яке рішення ухвалив Верховний Суд?

Суд касаційної інстанції констатував, що попередні суди неповно дослідили докази та порушили норми процесуального права.

У результаті Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду. Справу №320/29761/25 передали на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час повторного розгляду належить встановити, яку саме облікову дію здійснили щодо позивача, перевірити правову й фактичну підставу внесення запису до тимчасового посвідчення та оцінити всі докази відповідно до правових висновків Верховного Суду.

Постанова набрала законної сили з дня ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Нагадаємо також, що Під час мобілізації військовозобов’язаним рекомендується мати при собі не лише паспорт і встановлений на телефон додаток «Резерв+». 

Юристи радять носити із собою паперовий витяг із «Резерв+» та регулярно його оновлювати. Якщо застосунок не відкривається і немає паперового документа, чоловіка можуть доставити до ТЦК для уточнення даних.

Читайте також:

• У пенсіонерки хотіли відібрати 28 тисяч грн допомоги по безробіттю через пенсію
• Українцям можуть заблокувати пенсію за борги: Верховний Суд прийняв рішення