Новини

Петра і Павла: заборони та традиції свята, чого не можна робити сьогодні

Ключові тези:

29 червня українці вшановують пам’ять апостолів Петра і Павла — найвідданіших проповідників християнства, завершуючи період Петрівського посту.
Пройшов шлях від простого галілейського рибалки до очільника апостолів, який прийняв мученицьку смерть у Римі догори ногами.
Колишній затятий гонитель християн Савл, який після чудесного навернення став «апостолом язичників» та автором 13 послань Нового Завіту.
День традиційно присвячують відвідуванню храмів, благодійності та сімейним застіллям, а за погодою прогнозують характер майбутньої осені та жнив.

Також цікаво: Цими іменами називати дітей категорично заборонено: несподіваний список

Звідки походить це свято

Письмові згадки про святкування 29 червня зустрічаються в Римі та Константинополі ще з IV століття. Цей день пов’язують із річницею мученицької кончини святих за часів правління римського імператора Нерона, або з датою перенесення їхніх святих мощів. Особливий внесок у поширення свята зробив імператор Костянтин Великий, який ініціював будівництво перших величних храмів на честь Петра і Павла, що ознаменувало єдність і міцність християнської Церкви.

Хто такий Апостол Петро

До зустрічі з Месією Петро мав ім’я Симон і разом із братом Андрієм заробляв на життя нелегкою рибальською працею на Генезаретському озері. Проте пророче слово Ісуса: «Ти наречешся Кифа (скеля)» — назавжди змінило його долю. Петро став свідком найважливіших чудес Христа, зокрема Його Преображення та Воскресіння.

Його духовний шлях був сповнений як великих злетів, так і гірких падінь — від триразового зречення в ніч арешту Вчителя до щирого сльозного каяття. Отримавши прощення, Петро очолив першу християнську громаду, сміливо проповідував та творив чудеса. Своє земне життя він закінчив у Римі, де зі смирення попросив розіп’яти себе головою донизу, вважаючи себе негідним померти так само, як Христос. Сьогодні його мощі спочивають під головним вівтарем базиліки Святого Петра у Ватикані.

Цікава біографія Апостола Павла

Історія Павла (до хрещення — Савла) — це вражаючий приклад радикального перетворення людини під дією божественної благодаті. Народившись у заможному місті Тарс і маючи привілейоване римське громадянство, він був суворим фарисеєм і жорстоко переслідував перших християн. Все змінилося дорогою до Дамаска, коли Савла осліпило небесне світло і він почув голос самого Христа.

Після чудесного зцілення та хрещення вчорашній гонитель перетворився на найпалкішого місіонера. Павло здійснив три великі подорожі Середземномор’ям, засновуючи нові церкви, та написав 13 послань, які стали фундаментальною частиною Нового Завіту. Апостол був страчений у Римі через відтинання голови мечем. Його чесні мощі понині зберігаються в римській базиліці Святого Павла за мурами.

Що таке Петрів піст, або ж Петрівка

Святу передує Петрів піст, який у народі здавна лагідно називають «Петрівкою». Його тривалість щороку змінюється, оскільки початок залежить від дати святкування Трійці. У 2026 році, відповідно до новоюліанського календаря, цей період утримання тривав із 8 по 28 червня. Петрівка вважається не надто суворим постом: з раціону виключається лише м’ясо та молочні продукти, натомість у визначені дні (середу та п’ятницю) вірянам дозволяється споживати рибу. Головна мета цього періоду — духовне очищення, посилена молитва та підготовка до великого свята.

Що рекомендує церква сьогодні

Сучасні українці продовжують шанувати традиції пращурів. Ранок святкового дня обов’язково починається з відвідування святкового богослужіння, де віряни моляться за здоров’я близьких, мир та добробут у домівках. Оскільки піст уже завершився, після церкви родини збираються за багатим святковим столом, де головне місце посідають рибні та м’ясні домашні страви. Важливою складовою дня залишається благодійність: цього дня прийнято щиро допомагати бідним, ділитися їжею та творити милосердні справи, адже вірили, що проявлена доброта повернеться до людини сторицею.

Що не варто робити на Петра і Павла

Народна мудрість сформувала чіткий перелік табу для цього святкового дня, яких намагаються дотримуватися і тепер:

Категорично забороняється розпочинати сварки, лихословити, ображати знайомих чи провокувати конфлікти з рідними.
Не можна проходити повз людей, які просять про допомогу чи милостиню.
Бажано відкласти важкі хатні чи польові роботи, капітальний ремонт, шиття та в’язання, якщо в цьому немає екстреної потреби.
Не варто піддаватися заздрощам, обговорювати чуже життя та розпускати плітки.

Натомість спокійний, мирний день без гніву та суєти принесе родині фінансовий достаток і гармонію на весь рік.

Прикмети та передбачення

Придивляючись до поведінки природи на Петра і Павла, люди здавна намагалися передбачити погоду на найближчі місяці:

Суха, сонячна та спекотна погода обіцяє, що літо порадує хорошим урожаєм, а осінь буде довгою та погожою.
Якщо у святковий день іде дощ — восени в лісах буде неймовірна кількість грибів.
Почути кування зозулі вже після 29 червня — прикмета того, що зима прийде значно пізніше, ніж зазвичай.

Додамо, що цей день вважався ще й верхівкою літа. На Петра та Павла починалася найважливіша справа в житті українців — збирання жита та пшениці або ж «зажинки». Тож після святкування селяни виходили в поля косити хліб.

Читають зараз: