Новини

Бабусині долари з-під «матраца»: як покласти їх на рахунок і не потрапити під фінмоніторинг

Ключові тези:

Банки перевіряють походження готівкових коштів, а операції від 400 тис. грн підлягають фінансовому моніторингу.
Найнадійнішим способом легалізувати сімейні заощадження вважається нотаріально оформлений договір дарування.
Спроби приховати походження грошей або використовувати сумнівні схеми можуть призвести до блокування рахунків.

В українських сім’ях досить часто виникають ситуації: літні родичі хочуть передати дітям та онукам накопичену валюту, але при зверненні до банку стикаються з вимогами фінансового моніторингу.

Розповідаємо, як легалізувати сімейні заощадження без втрат і штрафів.

Раніше ми повідомляли, як українці через суди арештовують рахунки боржників за кордоном.

Як правильно оформити передачу грошей через нотаріуса?

Фахівці радять насамперед юридично зафіксувати передачу коштів через нотаріально посвідчений договір дарування.

Для цього дарувальник і майбутній отримувач коштів мають звернутися до нотаріуса та укласти відповідний договір. У документі бажано зазначити особу обдарованого, суму та валюту, інформацію про те, що гроші є особистими заощадженнями дарувальника, а також дату фактичної передачі коштів і безоплатний характер дарування.

Для банківського фінмоніторингу такий документ є вагомим підтвердженням законності походження коштів. Якщо гроші передаються між близькими родичами, додаткове податкове навантаження зазвичай не виникає.

Дарування від бабусі синові або доньці, як правило, оподатковується за нульовою ставкою. Аналогічний підхід може застосовуватися і до онуків за умови, що обидві сторони є резидентами України.

Якщо ж одна зі сторін має статус нерезидента, порядок оподаткування варто окремо уточнювати у нотаріуса або податкового консультанта.

Які документи треба підготувати для банку?

Одного договору дарування буває недостатньо. Тому експерти радять підготувати додатковий пакет документів.

Це насамперед: паспорти та РНОКПП дарувальника й обдарованої особи, документи про родинні зв’язки, зокрема свідоцтва про народження, а також папери, що пояснюють походження заощаджень.

Згодяться також: декларації про доходи, документи щодо продажу чи оренди майна, спадщини, пенсійні документи, банківські виписки або квитанції про обмін валюти.

Про що, до внесення готівки, треба поговорити з менеджером?

Перед походом до каси бажано звернутися до менеджера банку та пояснити ситуацію. Якщо кошти накопичувалися багато років і документів небагато або вони відсутні, співробітник установи може запропонувати заповнити анкету клієнта.

У графі щодо джерела коштів зазвичай вказують «власні багаторічні заощадження». Банки, зазвичай, лояльно відносяться до таких випадків, особливо якщо клієнт давно користується їхніми послугами та має позитивну історію співпраці.

Що робити, якщо банк відмовляється приймати кошти?

У разі відмови не варто конфліктувати з працівниками банку. Натомість доцільно отримати письмовий перелік документів, необхідних для проведення операції.

Варто також уточнити, чи достатньо договору дарування, чи потрібно підтверджувати спорідненість, чи допускається письмове пояснення клієнта, та чи може служба фінмоніторингу провести попередню перевірку документів.

Зауважимо: Якщо транзакція викликає підозри, інформацію можуть передати до Держфінмоніторингу та правоохоронних органів. Подібні перевірки є виконанням законодавчих вимог, а не ініціативою конкретного банку.

Як правильно оформити розписку, якщо даєте в борг

Коли друзі або родичі просять у борг, часто незручно відмовити. Ми дістаємо заощадження І віддаємо «під чесне слово». Що робити, якщо боржник не поверне гроші?

Нагадуємо, що:

Будь-яка позика між громадянами на суму понад 170 грн за законодавством України має фіксуватися письмово.
Звичайна розписка, написана боржником власноруч від руки, є офіційним документом і головним доказом у суді.
Поки оригінал розписки у вас на руках — борг вважається неповернутим. Втрата папірця анулює ваші шанси повернути кошти через суд.

Читайте також: