Удар балістикою 2 червня: Ігнат пояснив, чому Україні бракує ракет ППО

Ключові тези:

• У Повітряних силах заявили, що дефіцит ракет-перехоплювачів залишається постійною проблемою протягом усієї війни.
• Росія збільшила виробництво балістичних ракет “Іскандер-М” до близько 60 одиниць на місяць.
• Для перехоплення балістичних цілей Україні потрібні ракети Patriot PAC-3, однак їхнє виробництво у світі обмежене.

Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі Новини.Live заявив, що проблема дефіциту ракет для систем протиповітряної оборони супроводжує Україну від початку повномасштабної війни. За його словами, кількість виробників таких боєприпасів у світі обмежена, тому питання постачання постійно порушується під час переговорів з міжнародними партнерами.

Ігнат підкреслив, що українська сторона регулярно звертається до союзників із проханням прискорити передачу ракет-перехоплювачів, оскільки потреба в них залишається високою.

Раніше ми розповідали, що дошка, яка «передбачила» кінець Першої світової, відповіла на запитання про війну в Україні.

Чим відрізнявся напад Росії 2 червня від попередніх обстрілів?

Головною особливістю російського удару 2 червня стало масштабне застосування балістичної зброї. Ворог застосував 33 ракети типу «Іскандер-М» та ще 8 протикорабельних ракет «Циркон».

Експерти зазначають, що за роки війни темпи виробництва крилатих ракет у Росії істотно не змінилися. Натомість випуск балістичних ракет зріс. 

Так, За даними ГУР, російська оборонна промисловість зараз виготовляє близько 60 ракет “Іскандер-М” щомісяця.

Особливу складність становить саме боротьба з балістичними цілями. Найефективніше їх перехоплюють комплекси Patriot із ракетами PAC-3. Але для знищення однієї балістичної ракети необхідно запускати щонайменше два перехоплювачі.

Відповідно, лише для протидії нинішнім обсягам виробництва “Іскандерів” Україні потрібно близько 120 ракет PAC-3 на місяць.

Проблема полягає в тому, що світове виробництво таких перехоплювачів оцінюється приблизно у 60 одиниць щомісяця. Додатковий тиск на запаси створила й війна у Перській затоці, через яку частина ресурсів уже витрачена.

Які шляхи вирішення проблеми бачать фахівці?

Одним із можливих варіантів називають суттєве нарощування виробництва ракет PAC-3. Хоча їх випуск поступово збільшується, процес відбувається повільно. Очікується, що найближчим часом виробництво ракет для Patriot розпочнеться також у Німеччині, однак там планують виготовляти переважно PAC-2.

Інший сценарій: завершення війни між Іраном та США, що потенційно дало б змогу переорієнтувати частину запасів ракет-перехоплювачів. Серед можливих механізмів обговорюють і так звані “угоди щодо дронів” із країнами Перської затоки, хоча перспективи такого підходу залишаються невизначеними.

Ще один напрямок — удари по виробничих ланцюгах російського військово-промислового комплексу. Втім, реалізація такого завдання потребує додаткових ресурсів, а українська ракетна програма поки що розвивається повільніше, ніж очікувалося. 

Наслідки атаки на Україну 2 червня

Президент України Володимир Зеленський, коментуючи нічний удар, заявив, що дії Росії свідчать про намір продовжувати руйнувати життя українців, користуючись нестачею засобів захисту від балістичних ракет.

Станом на зараз відомо, що внаслідок атаки на Дніпро загинули 11 людей, серед яких двоє дітей. У Києві кількість жертв зросла до 6 осіб.

Читайте також:

• Зеленський назвав умови та дату можливих переговорів із РФ: чекати лишилось недовго
• Держпраці перевірятиме Пенсійний фонд: чи постраждають пенсіонери