Ключові тези:
У ніч на 26 квітня 1986 року під час експерименту на четвертому енергоблоці ЧАЕС пролунали два вибухи. В атмосферу піднялася величезна хмара радіоактивного пилу, яку повітряні потоки рознесли далеко за межі України — у напрямку північного заходу Європи.
Раніше ми розповідали, чи отримають цивільні в Україні право на зброю.
Серед країн світу, які опинилися в зоні радіоактивного ураження, Україна постраждала найбільше, хоча близько 60% усіх викидів осіли на території Білорусі. Значної шкоди зазнали також російські регіони.
Крім того, радіоактивні ізотопи зафіксували у Литві, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великій Британії, Німеччині, Нідерландах і Бельгії.
Зауважимо, що радіоактивні залишки потрапили ґрунт, воду та харчові ланцюжки, формуючи довготривалі екологічні ризики.
Обсяги викидів після аварії перевищили наслідки вибуху атомної бомби «Малюк» у Хіросімі більш ніж у 300 разів. Пожежа на зруйнованому енергоблоці тривала 10 днів.
У перші дні після катастрофи близько 8,5 мільйона людей в Україні, Білорусі, Росії та інших країнах отримали значні дози опромінення. Забрудненими виявилися 2 293 населені пункти України, де проживало понад 2,6 мільйона осіб.
До ліквідації наслідків аварії залучили понад 600 тисяч людей з усього СРСР. За різними оцінками, від 4 до 10 тисяч осіб загинули, а понад 70 тисяч ліквідаторів стали інвалідами.
Архів СБУ оприлюднив другу частину розсекречених матеріалів, що стосуються зведення та аварії на Чорнобильській АЕС. До неї увійшли 229 документів, датованих періодом від 1973 року до листопада 1986-го, причому більшість із них стали доступними громадськості вперше.
Нагадаємо, навесні 2019 року, було опубліковано перший масив — 210 документів.
З оприлюднених матеріалів випливає, що інциденти на станції відбувалися ще до катастрофи у квітні 1986 року, однак ці випадки не розголошувалися. У документах зафіксовано факти локальних радіаційних викидів, спричинених аварійними ситуаціями.
Вказано також на системні порушення під час будівництва об’єкта, зокрема недотримання встановлених технічних норм, що створювало додаткові ризики ще до вибуху.
Після вибуху Чорнобильська АЕС не працювала до жовтня 1986 року. Згодом перший і другий енергоблоки відновили роботу, а третій запустили у грудні 1987-го. Четвертий енергоблок залишився назавжди зруйнованим.
У 1991 році після пожежі на другому реакторі станцію знову зупинили.
У грудні 1995 року Україна разом із країнами «Великої сімки» та Єврокомісією погодили програму підготовки до остаточного закриття станції.
15 грудня 2000 року ЧАЕС повністю зупинили. Згодом розпочалося спорудження нового безпечного конфайнменту — арки, яка накрила об’єкт «Укриття». Її будівництво офіційно завершили 29 листопада 2016 року, але окремі роботи тривали до 2020-го.
У наш час зона відчуження навколо ЧАЕС, як і раніше, вважається непридатною для життя. Високий рівень забруднення повітря, води та ґрунту не дозволяє повернути туди населення навіть через десятиліття.
Новий “Чорнобиль” малоймовірний, але ризики залишаються. Сучасні АЕС мають інший рівень захисту, однак війна створює нові загрози, зокрема аварійні сценарії.
Чи можуть росіяни підірвати атомну станцію в Україні? Коротка відповідь – теоретично так. Практично – майже нереально. І точно це не буде другий Чорнобиль.
Читайте також:
Бажання зменшити рахунки за електроенергію нерідко змушує українців вимикати техніку з розетки після кожного використання.…
Мобільні оператори у серпні продовжують боротися за абонентів, пропонуючи пакети з великим обсягом інтернету, хвилинами…
Воєнний стан не позбавляє роботодавців права звільняти працівників, але й не дає їм повної свободи…
В Одесі суд розглянув справу про повернення державної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Причина – тривалий…
«Укрзалізниця» пропонує пасажирам сервіс вокзальних помічників, який доступний на вокзалах по всій країні.
В Україні розробили пакет законопроєктів, спрямованих на посилення контролю за громадянами, які ухиляються від мобілізації.…