Податкова взялася за доходи біженців: скільки доведеться платити тим, хто виїхав за кордон (відео)

Ключові тези:

• Податкові «канікули» для українців за кордоном завершилися: іноземні рахунки тепер бачить українська податкова.
• Новий військовий збір у 5% створює ризик боргів і штрафів навіть для тих, хто вже платить податки в ЄС.

Новий рік продовжує нести нам нову фіскальну реальність. Довгий час питання податків для біженців було в такій собі “сірій зоні”. Держава не чіпала українців, вони облаштовувалися на нових місцях, і, здавалося, що так буде завжди. Але ці “канікули” закінчилися.

Раніше ми розповідали, що умови для українських біженців у ЄС у 2026 році: де стало краще, а де допомогу згортають.

В Україні вже щосили працює система автоматичного обміну інформацією про рахунки – CRS (Common Reporting Standard).

Це означає, що податкова тепер бачить ваші закордонні рахунки. До того ж є ще військовий збір, і він вже зріс до 5%. І це створило небезпечну пастку для тих, хто працює та живе за кордоном.

Здається, що це все не новина, але чому ж воно стало важливим саме зараз? А, тому що вже наближається час податкових звітів за новими ставками, і схоже, тим, хто за кордоном нудьгувати не доведеться.

Тому сьогодні ми дамо відповіді на найболючіші питання:

• Чи правда, що з німецької допомоги “Бюргергельд” біженцям треба віддати 5% Україні?
• Як податкова дізнається про ваші гроші на польській картці?
• Чому сплата військового збору може стати справжньою пасткою?
• І чому ви будете винні державі гроші, навіть якщо вже заплатили податки в Європі?
• А головне – як уникнути штрафів, які можуть сягати половини від доходу за кордоном?

Хто такий “податковий резидент” і чому це важливо

Почнемо з фундаменту. Багато хто з вас думає так: “Я живу в Гамбурзі вже два роки. Я там орендую житло, а діти ходять до німецької школи. Я вже давно не є резидентом України, чого мені хвилюватись?”

Якби ж усе було так просто! Згідно з українським Податковим кодексом, статус “резидента” – це справжня юридична пастка.

Дивіться, є правило “183 днів”. В Європі вважається – якщо ви живете в країні понад пів року, ви автоматично стаєте їхнім податковим резидентом. Але українська податкова має свою думку, і вважає резидентом тих, чий центр життєвих інтересів знаходиться в Україні.

Тож наша податкова вважає вас “своїм”, звісно, якщо ви є громадянином України. Але це не все. Сюди ж входить:

• У вас є українська прописка, тобто зареєстроване місце проживання.
• Тут живуть члени вашої сім’ї – чоловік чи дружина, діти або батьки.
• У вас тут відкритий ФОП, навіть якщо він “сплячий”, або підприємство, яким ви керуєте.
• У вас є українська нерухомість або банківські рахунки.
• Ви тут купуєте державні облігації, акції чи інші цінні папери.

Іноді навіть враховуються побутові зв’язки, наприклад:

• Якого оператора мобільного зв’язку ви використовуєте.
• Де у вас підписані договори – спортзал, страхування чи комунальні послуги.
• Або де ви отримуєте медичні послуги.

Виходить парадокс: Німеччина розглядає вас як резидента, бо ви там живете фізично. А Україна вважає вас своїм, бо у вас тут “центр інтересів”, тому що у вас Київстар, і ви приїжджали лікувати зуби.

Взагалі це називається “подвійне резидентство”. І так, звісно, існують міжнародні договори, які мали б це вирішувати. Але на практиці українська податкова виходить із дуже простої позиції: “Поки ви не довели зворотнє – ви маєте платити податки нам”.

Тому варто враховувати, що більшість біженців залишаються податковими резидентами України і відповідно зобов’язані звітувати та сплачувати податки.

Новий військовий збір: математика втрат

Давно не новина, що державі не вистачає грошей на оборону. Тому ставку військового збору збільшили до 5 відсотків.

Здавалося б, що це не так багато. Але для тих, хто працює за кордоном, це перетворюється на фінансову проблему. Чому? Через механізм так званого “податкового кредиту”.

Поясню на прикладі. Уявіть, скажімо пані Олену з Херсонщини, яка вже працює медсестрою в Польщі. Вона отримала зарплату 6 000 злотих. У Польщі з неї вже вирахували податок, скажімо, 20%. І пані Олена, як чесна громадянка, подає декларацію в Україні. За законом, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у нас 18%. Оскільки між Україною та Польщею є договір про зарахування податків, Олена показує довідку, що сплатила 20% полякам. Україна каже: “Добре, 20% більше за наші 18%, тому ПДФО ви нам не винні”.

АЛЕ! Увага – тут криється пастка! Це правило зарахування діє тільки для податку на доходи. Воно не працює для військового збору!

І що це означає для Олени? Вона мусить дістати з гаманця 5% від своєї “брудної” польської зарплати та віддати їх в бюджет України. Вона заробила 6 000 злотих, це у гривнях приблизно 71,5 тисяча, і тепер:

• ПДФО в Україні буде нульовий, бо він перекрився польським податком.
• Військовий збір за рік становитиме кругленьку суму – майже 43 000 грн.

І це стосується всіх іноземних доходів – зарплат, дивідендів чи доходів від оренди.

Соціальна допомога біженцям: чи треба ділитися з Україною

Але! Якщо ви живете на соціальну допомогу, для вас хороша новина. Згідно з роз’ясненнями Податкової служби, суми благодійної допомоги, яку виплачують іноземні держави – наприклад, Bürgergeld у Німеччині, “800+” у Польщі, допомога від Червоного Хреста тощо, не включаються до оподатковуваного доходу.

Це означає, що вам не треба сплачувати ані ПДФО, ані військовий збір. Але є один дуже важливий нюанс, про який багато хто забуває. Хоча платити не треба, декларувати цю допомогу податкова дуже наполегливо рекомендує. Ну, було б дивно, якби вони вважали інакше. Тобто ви маєте подати декларацію, де вписати суму допомоги у спеціальну графу “Доходи, які не підлягають оподаткуванню”.

Навіщо це робити, якщо податок нульовий? Щоб у фіскалів не виникло питань – а за які гроші ви живете?” Річ у тім, що податкова бачить через систему обміну інформацією рух коштів на вашому рахунку, а офіційних доходів немає. Це викликає підозру щодо прихованого заробітку. Тому якщо ви покажете – ось моя допомога, я на неї живу – питань до вас не буде. І це ваша безпека.

Але з іншого боку, пам’ятайте, наразі це лише рекомендація. Відповідальність за її невиконання – непередбачена, принаймні поки що.

“Великий брат” уже тут: як працює система CRS

А тепер про те, звідки податкова взагалі дізнається про ваші гроші. Раніше можна було відкрити рахунок у швейцарському чи польському банку, і в Україні про це ніхто не знав. Забудьте. Ця епоха вже закінчилася.

Україна стала учасником системи CRS, автоматичного обміну фінансовою інформацією. Це глобальна мережа, де податкові служби різних країн обмінюються даними про рахунки своїх громадян.

У вересні 2025 року наші фіскальні органи вже отримали пакет даних від понад 120 країн за 2024 рік.

Що саме бачить інспектор у Києві на своєму моніторі?

• Ваше ім’я та адресу.
• Ваш податковий номер.
• Номер рахунку в іноземному банку.
• Залишок коштів на кінець року.
• І найголовніше – загальну суму зарахувань за рік, тобто ваш валовий дохід.

І якщо ви отримували гроші на Revolut, Wise, PayPal або в традиційних банках, податкова це обов’язково побачить. Навіть Австрія та Швейцарія, які завжди славилися секретністю, тепер передають дані!

Штрафи: скільки коштують приховані доходи

Ну, нехай, скажете ви – знайдуть і знайдуть. Заплачу потім. Будьте з цим обережними, бо штрафи зараз драконівські.

Якщо ви просто забули подати декларацію, але податків платити не треба було – припустимо, у вас тільки соцдопомога – штраф за несвоєчасне подання буде невеликий – 340 гривень.

А от якщо у вас були оподатковувані доходи, і ви їх приховали, вмикається зовсім інша арифметика.

Якщо податкова сама знайде ваші незадекларовані доходи, штрафи від суми визначеного податкового зобов’язання такі:

• 10% – якщо порушення вчинено ненавмисно;
• 25% – якщо доведено намір, наприклад, ви знали про обов’язок, отримували доходи, але свідомо їх приховали;
• половину – 50% – при повторному навмисному порушенні протягом 1095 днів (це рівно три роки);
• і шалені 75% – якщо порушення виявили втретє.

Порахуємо приблизну ціну помилки. Нехай ви заробили 2 тисячі євро, чомусь не задекларували їх, і це побачила податкова.

• Звісно, ви маєте сплатити ПДФО плюс військовий збір загалом 23%, це 460 євро.
• Плюс штраф 25% від суми податку, це 115 євро.
• І ще буде “капати” пеня за кожен день прострочення. І це зовсім не дрібниця, може накапати вагома сума, розміром з половину боргу.

Разом виходить понад 800 євро, а вам залишиться навіть не 1 200. У підсумку ви віддасте державі майже половину заробленого й ще купу нервів. Чи варте це все того, рахуйте самі.

План дій: що робити, щоб спати спокійно

Що ж робити, щоб спати спокійно? Ось прості чотири кроки:

1. Не панікуйте. Якщо ви живете на соціалку – вам нічого платити не треба. Але підготуйтеся подати декларацію до 1 травня 2026 року. Нікуди їхати не треба, це робиться онлайн, через Електронний кабінет платника. Навіть відразу можна й сплатити, якщо оподатковувані доходи все ж таки були. Це треба зробити до 1 серпня.
2. Збирайте довідки. Якщо ви працюєте офіційно, візьміть у своїй іноземній податковій довідку про сплачені податки. Це може врятувати вас від зайвих витрат.
3. Відкладіть 5%. Якщо ви отримуєте зарплату чи інші доходи за кордоном – будьте готові, що 5% військового збору доведеться віддати Україні.
4. Перевірте свій Електронний кабінет. Зайдіть на сайт податкової. Перевірте, чи немає у вас боргів. Вхід туди простий – через Дія.Підпис або електронний ключ.

І пам’ятайте – зараз, коли працює автоматичний обмін, стратегія “сховати голову в пісок” – найдорожча.

Що робити ФОПАм – відповідь знайдете у нашому відео.

Читайте також:

• В яких країнах будуть найкращі умови для українських біженців у 2026 році? (відео)
• Нові правила українських біженців у 2026 році: що змінюється і кому загрожує депортація (відео)