Стосується земельних ділянок: з 1 січня запроваджено нові правила – що зміниться

Раніше ми розповідали, чи допоможе вирішити проблему черг та застарілого фонду законопроєкт про житлову політику.

З 1 січня в Україні набули чинності нові правила щодо просторового планування. Обов’язкове впровадження планів просторового розвитку (ППР) надало органам місцевого самоврядування право планувати території не лише в межах населених пунктів, але й за їхніми межами. Ці функції більше не належать районним та обласним адміністраціям.

Про це повідомила Олена Шуляк, голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також голова партії “Слуга народу”.

Планування на місцях: децентралізація у дії

Раніше місцеві органи влади могли планувати лише території всередині міст, сіл і селищ, тоді як землі за межами цих зон залишалися під контролем районних і обласних адміністрацій. Завдяки реформі децентралізації, більшість повноважень щодо управління землями передано громадам.

“Ефективне управління будь-якими ресурсами, включаючи землю, нерозривно пов’язане з якісним плануванням їх використання. Саме на цьому етапі вирішується, які території залучити для інвестицій, які залишити для соціальної інфраструктури, а які – зберегти для охорони природи”, – пояснила Шуляк.

Спрощення чи нові виклики?

Нові правила також змінюють підхід до відведення земельних ділянок і визначення їхнього цільового призначення. Тепер власники земель можуть самостійно обирати цільове призначення своєї ділянки з переліку, встановленого комплексним планом громади. Це має знизити корупційні ризики та прискорити процес інвестування.

Однак це право не є безмежним. Територія громади поділяється на функціональні зони – житлову, промислову тощо. Цільове призначення землі має відповідати зонуванню, визначеному у комплексному плані. Наприклад, на промисловій зоні не можна зводити житлові будинки, і навпаки.

“Цей підхід унеможливлює виділення ділянок із порушенням зонування. Це стосується і приватних власників, і органів, які розпоряджаються земельними ресурсами”, – підкреслила Шуляк.

Боротьба з корупцією та виклики для громад

За словами Шуляк, раніше сфери земельного управління та містобудування залишалися одними з найбільш корумпованих в Україні. Різні підходи земельного й містобудівного законодавства дозволяли чиновникам маніпулювати рішеннями.

“Тепер уніфікація правил значно скорочує простір для зловживань, хоча й ускладнює саму процедуру підготовки документації”, – зазначила Шуляк.  Не всі сприйняли нововведення позитивно. “Є ті, кому зручніше продовжувати ‘дерибан’ у ручному режимі”, – додала вона.

Однак багато громад активно включилися у процес. Вони готують просторову документацію, проводять переговори з міжнародними організаціями про фінансування та розробляють рішення для сталого розвитку.

Нові правила просторового планування – це крок до прозорості й ефективного управління ресурсами. Водночас вони вимагають від громад ініціативності та підготовленості до нових викликів.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Краще, ніж депозит? Чи варто зараз звичайним українцям вкладати гроші в землю (відео)
• Нульовий кредит на сонячні станції: що змінилось в умовах, які пропонують банки (відео)