Оксана Петрівна Карпенко з м. Хотів Київської області цікавитися квітами почала ще в дитинстві. Згадує, що в 8 років вирішила пересадити тюльпани, які у мами чомусь дуже погано росли. Згодом через кілька років після періодичних пересаджувань тюльпани розрослися так, що зайняли цілих три сотки біля будинку.
Наступний експеримент був менш вдалим. У 10 класі купила свої перші лілії, але їм не дуже подобався піщаний ґрунт на обійсті батьків Оксани. Тоді дівчина вирішила викопати траншею і засипати її новою землею з лісу, для юної експериментаторки вона здавалася більш родючою, бо була майже чорна. Проте ґрунт виявився занадто пересушеним, не рятували навіть часті поливи, бо вода швидко випаровувалася і земля знов стояла суха. Звісно, квітам вона була не до вподоби і вони не хотіли на ній рости.
Також квітникарка пам’ятає, як з невеличкої склянки бульбоцибулин гладіолусів разом з батьками виростили цілий мішок насіннєвого матеріалу. Звісно, на це пішов не один рік, проте ані тато, ані мама не знали, що робити з такою кількістю гладіолусів. Дарували сусідам, знайомим.
Оксана Петрівна і сьогодні любить експериментувати, її власна ділянка – справжній квітковий рай, де ростуть тільки найулюбленіші рослини, причому більшість з них не завжди користуються попитом серед квітникарів, які віддають перевагу трояндам, хризантемам. Хоча, за словами Оксани Карпенко, будь-яка, навіть неприглядна рослинка при вмілому розміщенні її на клумбі, заграє усіма барвами і доповнить ландшафтний дизайн.
На ділянці господині знайшли своє місце вернонія, ехінацея, родовик, головатень, куничник, пенісетум, космея, геленіум, шавлія, айстри і безліч декоративних злаків.
Особливо вражає колекція айстр. У Оксани Карпенко 40 сортів цієї дивовижної рослини. Вони яскраві і не дуже, високі та низькі, дрібноквіткові та великоквіткові, літні та осінні.
Айстри Оксана Петрівна полюбила після хризантем. Просто хризантеми потрібно весь час ділити, квітки втрачають свою декоративність після перших приморозків.
А айстри – більш-менш посухостійкі, є безліч сортів, які нікуди не повзуть, квітнуть досить довго – десь 1,5 місяці, поки морози їх не змордують. До речі, айстри можуть легко витримувати незначні приморозки.
Агротехніка айстр нескладна, вони полюбляють сонячні місця і помірно зволожений ґрунт. Хоча є і такі, які треба розміщувати у напівтіні, інакше вони можуть втрачати свою декоративність. Це айстра діварікатум і Твайлайт.
Обов’язковим агрозаходом є періодичне розсаджування айстр, Оксана Петрівна радить проводити цю процедуру хоча б 1 раз на 4-5 років. Якщо цього не робити, кущі стають великими, не тримають форму, а квіточки дрібнішають.
Осінь цьогоріч була холодна з приморозками, проте айстри на подвір’ї Оксани Карпенко досі цвітуть і тішать свою господиню яскравими барвами, які так потрібні восени, коли уся природа скидає свої шати і готується до зимового сну. Треба встигнути намилуватися, аби взимку згадувати квітучий сад і мріяти про весну.
Не всім українцям, яким бракує страхового стажу для пенсії, допоможе його докупівля. Законодавство встановлює обмеження…
Доктор економічних наук та футуролог Андрій Длігач розробив науково обґрунтований прогноз подальшого перебігу подій. Як…
Осіння посадка цибулі гарантує ранній урожай навесні, але є нюанси. Іноді городники отримують розкішні стрілки…
Баклажани по-італійськи із базиліком та орегано в томатному соусі — корисне частування, яке взимку смакуватиме…
Пенсіонери, які не працюють та самостійно виховують неповнолітніх дітей, мають право на щомісячну надбавку до…
Випадіння волосся не завжди свідчить про проблему, але іноді може бути сигналом порушень в організмі.…