Хобі та захоплення Ади Роговцевої, про які мало хто знає: чим займається акторка на пенсії

Раніше ми розповідали, чим  Ада Роговцева займається під час війни.

60 років на сцені та в кіно

Ада Роговцева народилася 16 липня 1937 року в місті Глухів, що на Чернігівщині. Тоді, у 1937 році це місто належало до Чернігівської області, а зараз – до Сумської.

Мріяла стати журналісткою і писала вірші. Проте вступила до Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого. Відразу ж після закінчення почала грати в столичному академічному театрі імені Лесі Українки. Працювала там 35 років.

Вдова, яка втратила сина

З майбутнім чоловіком Ада познайомилася ще студенткою. Костянтин Степанко був викладачем. Подружжя прожило в парі 46 років. У 2004 році акторка стала вдовою. А через 8 років на неї чекала ще одна трагедія: від онкологічного захворювання помер син Костянтин. Як розповідала Ада Миколаївна, пережити гіркі повороти долі допомогла донька Катерина та троє онуків.

Ада Роговцева – персона нон-грата

Свою активну громадянську позицію Ада Роговцева демонструє ще з 2014 року. Після анексії Криму та початку війни на сході України, назвала Росію державою-агресором. Активно допомагала бійцям АТО: виступала з концертами, збирала кошти на лікування поранених. Через це в 2015 в Росії проти неї було порушено кримінальну справу та оголошено персоною нон ґрата.

Макіяж, манікюр та зачіска талановитої актриси

У неповні 87 років Ада Роговцева продовжує збирати компліменти. Вона звикла слідкувати за собою з молодого віку. Стрижка і укладка, доглянуті руки і нафарбовані очі – такою її бачать оточуючі навіть без роботи в театрі і зйомок у кіно. Вона збирається з силами і бере участь у культурних і патріотичних заходах, їздить Україною з творчими вечорами.

Роговцева займається волонтерством

Не тільки на культурному фронті робить свій внесок Ада Роговцева. Вона – волонтерка. Її житло стало місцем, куди приходять звичайні воїни: попрати речі, помитися, відпочити з дороги. Жінка по-материнські зустрічає і пригощає кожного. Бо внутрішньої сили цієї насправді знакової для української культури жінки вистачає на багатьох.