За словами начальника Департаменту грошового обігу НБУ Валерія Строчкова, річ у тім, що в купюрах фальшивомонетники “досить якісно імітували ультрафіолетовий захист”. Тому касири часто приймають такі купюри, навіть перевіривши їх на ультрафіолетових детекторах.
Але “загалом жодних форс-мажорів із підробленими гривнями не було – ситуація залишається стабільною і контрольованою”, – запевняє Строчков.
Які банкноти найчастіше бувають підробленими
За даними НБУ, у 2022 році найчастіше зустрічалися підроблені купюри номіналом 500 гривень. Вони становили 39% від загальної кількості вилучених фальшивок і 57% від їхньої загальної суми. А також:
- 200 гривень – 45% від загальної кількості вилучених підробок і 26% від їхньої загальної суми;
- 100 гривень – 8% від загальної кількості вилучених підробок і 2% від їхньої загальної суми.
Оскільки банкноти нового зразка мають посилену систему захисту, то купюри, випущені до 2015 року, вважаються більш “небезпечними”.
За словами Строчкова, фальшивки виходять низькоякісними “і розраховані на неуважність громадян і касових працівників”.
Як розпізнати фальшиву купюру
Розпізнати несправжні гроші та фальшивки можна кількома способами.
На дотик перевіряється:
- банкнотний папір;
- рельєфність зображень з лицьового боку банкноти.
Проти світла перевіряється:
- наявність водяних знаків;
- наявність наскрізного елемента – зображення цифрового позначення номіналу з обох боків купюри, яке стає цілісним.
Шляхом зміни кута нахилу перевіряється:
- зображення змінює колір при розгляді під різними кутами зору;
- напрямок руху фонового зображення стрічки (кінетичний ефект) змінюється;
- частково введена в товщу паперу полімерна захисна стрічка містить зображення цифрового номіналу та графічного знака гривні (у банкнотах номіналом 100, 200 і 500 гривень) і герба України та має яскраво виражений кінетичний ефект.
Раніше ми писали, що робити, якщо банкноти серйозно пошкоджені.
