1 міф – чи правомірні дії облгазу зі стягування щомісячної плати за доставку газу, якщо громада «самостійно будувала газопровід»?
Справді, якщо газові мережі зовнішнього газопостачання (вони ж розподільні газові мережі) збудовані силами та за рахунок громади, то право власності на ці мережі набувається громадою відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України.
Відомості, що підтверджують право власності громади, мають зберігатись у місцевих архівах. Однак першим абзацом пункту 2 глави 1 розділу III Кодексу ГРС передбачено, що власники складової газорозподільної системи зобов’язані:
Варіант 1) Оформити передачу належних їм газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРС (у тому числі шляхом купівлі-продажу) або
Варіант 2) Укласти з оператором ГРС один із трьох договорів, форму яких визначено у додатках 3-5 Кодексу ГРС, а саме:
договір про експлуатацію газорозподільних систем, або договір на господарське ведення складових газорозподільної системи, або договір на користування складовими газорозподільної системи.
На сьогоднішній день ні варіант 1, ні варіант 2 не передбачають звільнення мешканців громади, яка може залишатися фактичним власником складової газорозподільної системи від плати за доставку газу.
Крім того, умовами зазначених договорів не передбачено стягнення орендної плати з операторів ГРС на користь громади за експлуатацію таких мереж.
Обидва варіанти спрямовані на вирішення питань, у тому числі фінансових, при технічному обслуговуванні таких газових мереж, подальшому приєднанні до майна об’єктів системи газопостачання третіх осіб тощо.
2 міф – чи можуть люди самостійно керувати газовою трубою?
Чинним законодавством ясно передбачено, що експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори ГРС.
Для здійснення діяльності з розподілу газу підприємство має отримати відповідну ліцензію. Рішення про її видачу приймає НКРЕКУ, на підставі заяви та після розгляду поданих документів.
Оператор ГРС відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримку у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах знаходиться у його власності або користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
У своїй роботі оператори ГРС зобов’язані дотримуватись Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКУ від 16.02.2017 № 201.
Станом на 31.01.2022 діючі ліцензії на розподіл природного газу мали 42 оператори ГРС, вони ж облгази, які власне й експлуатують газорозподільні системи та здійснюють доставку газу споживачам.
А у вересні 2022 року в рамках Групи Нафтогаз було створено компанію ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Саме вона стала національним оператором газорозподільних мереж.
Газмережі вже працюють у Кропивницькому, Дніпрі, а також у Харкові та області.
Перехід інших облгазів під управління національного оператора анонсується до кінця 2023 року.
Чи є правові підстави не платити за доставку газу?
Отже, на сьогоднішній день в умовах чинного законодавства немає правових підстав не сплачувати плату за доставку газу мешканцями громади, яка є власником газорозподільної мережі.
Окрім випадків офіційного від’єднання споживача від газопостачання. У разі ініціювання спільнотою створення власної організації (оператор суміжних газорозподільних систем), яка обслуговуватиме ГРС на їх території, таке підприємство має отримати ліцензію та інші дозвільні документи, забезпечити роботу аварійно-диспетчерської служби, експлуатаційних та інших підрозділів, закупити техніку та прилади.
Якщо ж споживач свідомо відмовляється сплачувати розподіл газу, він ризикує накопичити борг.
Поки що в умовах воєнного стану це не призведе до негайного відключення палива. Однак у подальшій перспективі споживач може зіткнутися із судовим позовом, примусовим стягненням боргу виконавчою службою та, ймовірно, відключенням газу.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому суми у платіжці за газ не відповідають реальному споживанню.
Джерело: Газправда
