Це передбачено законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості», який Верховна Рада сьогодні ухвалила в цілому. За відповідне рішення проголосували 269 народних депутатів.
Що передбачає законопроект?
- у Кодекс законів про працю запровадять нову особливу форму трудового договору – з нефіксованим робочим часом, за яким працівник виконуватиме роботу лише, коли вона є, без гарантій того, що вона буде надаватися постійно;
- роботодавець самостійно визначатиме годину залучення працівника до виконання роботи та її обсяг – у договорі мають бути визначені спосіб та термін повідомлення працівника про наявність роботи та інтервали, під час яких можуть вимагати працювати (базові часи та дні);
- максимальне кількість робочої години для виконання роботи не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість робочих днів – шість;
- працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи за межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи з порушенням мінімальних термінів, визначених трудовим договором;
- зарплату мають виплачувати за фактично відпрацьовану годину, але не менше ніж за 32 години протягом календарного місяця;
- роботодавець не може забороняти фрілансеру виконувати роботу за іншим трудовим договором у іншого роботодавця;
- кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% від загальної кількості договорів у цього роботодавця. Це стосується роботодавців із кількістю працівників від десяти осіб.
Що дає законопроект?
Трудові договори з нефіксованим робочим часом – це альтернатива договорам цивільно-правового характеру, завдяки яким працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців та мати базові соціальні гарантії (лікарняні, відпустки, достатній рівень заробітної плати тощо).
Зі всіма нормами закону можна ознайомитись за посиланням.