І це зовсім не прикмета, а факт, який легко пояснити тим, що добровільні колючі помічники знищують чимало шкідників саду – комах, слимаків і навіть мишоподібних гризунів.
Колючий, рухливий, небезпечний
Їжаки із задоволенням навідуються на ділянку, якщо їх приманюють, залишаючи частування в певному куточку саду-городу. Ці звірята з колючками із задоволенням ласують шматочками несолоного відвареного м’яса або курки, яйця, картоплі, сирого фаршу, їм також можна пропонувати скибочки стиглих фруктів. Обов’язкова в їжачій їдальні та свіжа вода, налита у стійку миску.
Міф про те, що їжаків можна пригощати молоком, дуже небезпечний для звірків: цей продукт, якщо його пропонувати постійно і дуже щедро, у дорослих особин викликає хвороби травної системи.
Спостерігати за їжаками дуже цікаво: вони кмітливі і рухливі, вміють стрибати і плавати. Однак цих колючих гостей саду і городу не можна лякати або брати в руки, оскільки розлючений звір може постояти за себе – він може вкусити, а також стати переносником паразитів і деяких захворювань.
Теплі квартирки
Пізньої осені (у жовтні-листопаді) їжаки впадають у сплячку. Досвідчені дачники допомагають звірам перезимувати: від цього залежить, залишиться колюче сімейство на ділянці або відправиться шукати комфортне «житло» в іншому місці. На зиму їжаки влаштовують неглибокі гнізда в затишних місцях (серед кущів, у ямах, печерах, у купах хмизу, занедбаних норках гризунів, забираються під колоди).
Гніздо діаметром близько 15-20 см їжаки утеплюють сухою травою, опалим листям, мохом. У такому житлі поселяється, як правило, одне звірятко (їжата через півтора місяці після народження покидають батьків).
Під час сплячки температура тіла їжака знижується до 5°, скорочується частота дихання, сповільнюються обмінні процеси. Життя в організмі їжака теплиться за рахунок накопичених за весну-літо підшкірних жирових запасів. Якщо запас жиру залишає менше 500 г, то взимку їжак може загинути з голоду.
Навесні звірятко не залишатиме теплий притулок до тих пір, поки температура повітря не прогріється до 5°. Така комфортна для виходу зі сплячки погода зазвичай припадає на березень-квітень. Схудлому за зиму їжаку потрібен корм, щоб поповнювати запас енергії, тому навесні він активно полює, причому не лише вночі, як влітку та восени, а й у денні години.
Щоб переконати їжаків залишитися на зиму на ділянці, можна передбачити притулок. Звірятка оцінять і старий плетений кошик, і дерев’яний ящик, і невеликий дощатий піддон. Розмір їжачкою «квартирки» не менше 30х25х25 см. Головне – передбачити вхідний отвір, а в стінках – щілини для доступу повітря.
Зберегти тепло в зимовому укритті допоможе вузький вхід у вигляді тунелю, який, до речі, ускладнить доступ до будиночка природних ворогів їжака. У дикій природі у їжаків чимало ворогів – бродячі собаки, лисиці, хижі птахи. Житло для їжака можна наповнити тими матеріалами, які звірята самі використовують для утеплення норки.
Підживи їжака взимку
Розміщувати будиночок потрібно в затишному куточку, захищеному від вітру, наприклад, у старого дерева, біля паркану або біля стіни господарського блоку. Його потрібно прикрити хмизом, опалим листям, мохом, залишивши поруч ласощі. У цьому випадку звірятко швидко відшукає зимове укриття.
Іноді можна підкладати в миску корм, адже під час зимових потеплінь їжаки можуть виходити зі стану сну і вирушати на пошуки їжі. Підгодовуючи звірятка в холодні місяці, можна врятувати його від загибелі, адже самому йому їжу важко знайти, особливо якщо все навколо вкрите білою пеленою снігу.
