Держава платить не за все: як насправді рахують комунальні пільги для ветеранів

Этот материал также доступен на русском языке

УБД
У серпні учасники бойових дій продовжать отримувати компенсацію за оплату житлово-комунальних послуг. Однак держава відшкодовує не всю суму в платіжці, а лише частину витрат, яка вкладається у визначені соціальні нормативи.

Ключові тези:

  • Учасники бойових дій отримують компенсацію 75% вартості житлово-комунальних послуг, але лише в межах соціальних нормативів.
  • Пільга поширюється на ветерана та на окремих членів сім’ї, які проживають разом із ним.
  • Остаточний розмір виплати залежить від виду комунальної послуги, обсягів споживання та встановлених державою лімітів.

Пільга на оплату житлово-комунальних послуг для учасників бойових дій становить 75% їхньої вартості. Допомогу надають у грошовій формі.

Право на компенсацію мають ветерани та окремі члени їхніх сімей. Однак остаточна сума залежить від того, скільки ресурсів використало домогосподарство та чи не перевищено встановлені державою ліміти. 

Раніше ми розповідали, чи перерахують субсидію після зростання тарифів на воду.

За які комунальні послуги повертають кошти?

Право на пільгу визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Компенсація охоплює квартирну плату, а також використання природного газу, централізованого й індивідуального опалення, електроенергії, водопостачання, водовідведення, вивезення побутових відходів і палива для будинків без центрального опалення.

При цьому треба враховувати, що держава компенсує витрати лише в межах соціальних нормативів. Якщо фактичне споживання перевищує ці ліміти, різницю доведеться оплачувати самостійно.

Хто із сім’ї ветерана може отримати пільгу?

Компенсація поширюється не лише на самого учасника бойових дій. Нею можуть скористатися члени сім’ї, які проживають разом із ветераном.

До цього переліку входять чоловік або дружина, діти до 18 років, неодружені повнолітні діти з інвалідністю з дитинства I чи II групи, особи з інвалідністю I групи, непрацездатні батьки, а також люди, які перебувають під опікою чи піклуванням пільговика.

Які ліміти встановлено для води?

Обсяг компенсації залежить від того, чи забезпечене житло гарячою водою.

Якщо гаряче водопостачання є, держава врахує до 2 куб. м холодної води, до 1,6 куб. м гарячої води та до 3,6 куб. м водовідведення на одну особу щомісяця.

Якщо гарячої води немає або її не подають понад два тижні, норматив холодної води збільшується до 3,6 куб. м. Такий самий ліміт діє й для водовідведення.

Які норми діють для електроенергії?

Соціальний норматив залежить від обладнання житла.

Для квартир із газовою плитою та гарячою водою компенсацію нарахують у межах 70 кВт·год на першу особу та по 30 кВт·год на кожну наступну. Загальний ліміт — 190 кВт·год.

Якщо встановлено електроплиту й є гаряча вода, норматив становить 110 кВт·год на першого мешканця та по 30 кВт·год на інших. Максимум — 230 кВт·год.

Для житла з електроплитою без гарячої води діє ліміт 130 кВт·год на першу особу та по 30 кВт·год на кожну наступну. Загальна межа — 250 кВт·год.

Якщо в оселі немає електроплити та централізованого гарячого водопостачання, норматив становить 100 кВт·год на першу людину й по 30 кВт·год на інших. Максимально компенсують 220 кВт·год.

Від чого залежить норма споживання газу?

Обсяг компенсації визначають залежно від того, як саме використовують природний газ.

За наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання діє норматив 3,3 куб. м на людину щомісяця. Якщо використовується лише газова плита — 5,4 куб. м. Для помешкань із газовою плитою та газовою колонкою ліміт становить 10,5 куб. м.

Квартплата та вивезення сміття: як рахують компенсацію

Для вивезення побутових відходів соціальна норма становить 0,4167 куб. м сміття на одного члена сім’ї, який має право на пільгу.

Під час розрахунку компенсації за квартплату враховують площу житла. Пільга поширюється на 21 кв. м для кожного пільговика та ще 10,5 кв. м на всю сім’ю.

Водночас остаточна сума залежить і від граничної вартості квадратного метра, яку встановлює держава. Через це розмір компенсації може різнитися залежно від регіону.

Які нормативи застосовують для опалення?

Для всіх видів опалення використовують однакову соціальну площу — 21 кв. м на кожного пільговика та додатково 10,5 кв. м на домогосподарство.

Нормативи споживання різняться залежно від типу опалення. Для централізованого теплопостачання це 0,0383 Гкал на 1 кв. м, для газового — 4 куб. м природного газу на 1 кв. м, для електричного — 30 кВт·год на 1 кв. м.

Як самостійно порахувати суму компенсації?

Якщо домогосподарство не перевищило соціальні нормативи, держава відшкодовує 75% вартості послуги.

Наприклад, сім’я використала за місяць 200 кВт·год електроенергії. За тарифом 4,32 грн за кВт·год загальна сума становить 864 грн. Із неї держава компенсує 648 грн, а споживач сплатить 216 грн.

Такий самий принцип діє й для інших житлово-комунальних послуг. Головна умова — споживання має залишатися в межах установлених соціальних нормативів.

Нагадаємо, що борг за комунальні послуги не завжди позбавляє права на житлову субсидію. Проте якщо він перевищить встановлену законом межу, у призначенні допомоги можуть відмовити.

Борг за комуналку не завжди позбавляє права на житлову субсидію – вирішальне значення мають сума заборгованості та строк її виникнення. У низці випадків допомогу призначають навіть за наявності боргу – зокрема після реструктуризації, оскарження в суді або для окремих категорій сімей.

Читайте також:

Facebook
X (Twiiter)
LinkedIn
Pinterest
WhatsApp
купити ноутбук Львів, ціни в Україні