Ключові тези:
- Україна почала зараховувати офіційний стаж роботи за кордоном у країнах, які не мають пенсійних угод з Україною.
- Закордонний стаж допомагає отримати право на пенсію, але не збільшує її розмір.
- Для підтвердження стажу потрібно отримати документи в країні працевлаштування, а іноді — перекласти, апостилювати або легалізувати їх.
Довгі роки українці, які офіційно працювали в державах без двосторонніх пенсійних угод з Україною, фактично втрачали цей стаж під час оформлення пенсії. Навіть регулярна сплата внесків до місцевих систем соціального страхування не давала права врахувати відпрацьовані роки.
Ситуація змінилася після змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що набрали чинності у червні 2024 року. Закон доповнили статтями 24-1 та 26-1, які дозволили враховувати окремі періоди роботи за межами країни.
Практичний механізм, що визначає порядок підтвердження та зарахування закордонного стажу при призначенні пенсії за віком, було затверджено постановою Кабінету Міністрів від 16 травня 2025 року № 562.
Завдяки цьому тепер офіційно підтверджені роки роботи враховуються навіть у тому випадку, якщо між Україною та країною працевлаштування немає міжнародної угоди про пенсійне забезпечення.
Раніше ми розповідали, як законно збільшити пенсію.
Для чого потрібен іноземний стаж?
Нові правила стосуються права людини на вихід на пенсію, однак не змінюють порядок розрахунку виплат.
Например, у украинца есть 25 лет страхового стажа в Украине, и он ещё 7 лет официально работал за рубежом. После подтверждения этого периода общий стаж составит 32 года. Это позволит выполнить требование для выхода на пенсию в 60 лет.
Наприклад, українець має 25 років страхового стажу в Україні та ще сім років офіційно працював за кордоном. Після підтвердження цього періоду загальний стаж становитиме 32 роки. Це дозволить виконати вимогу для виходу на пенсію у 60 років.
При цьому суму пенсії визначатимуть лише за страховими внесками, сплаченими до української системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Інший порядок діє лише тоді, коли між Україною та іншою державою укладено міжнародний договір із власними правилами пенсійного забезпечення.
Крім того, закон встановлює винятки. Не врахують окремі періоди роботи чи служби людей, які після 19 лютого 2014 року проходили службу в силових структурах держави-агресора або добровільно працювали в незаконних органах влади на тимчасово окупованих територіях України.
Як підтвердити стаж, отриманий за кордоном?
Самого факту працевлаштування недостатньо. Пенсійний фонд зарахує стаж лише після отримання офіційного підтвердження.
Для його отримання потрібно звернутися до компетентного органу країни, де людина працювала. Це може бути витяг із державного реєстру, довідка, документ про сплату страхових внесків або інше офіційне підтвердження, що цей період входить до страхового стажу за місцевим законодавством.
Якщо людина перебуває в Україні й не може звернутися до іноземої установи самостійно, це має зробити територіальний орган Пенсійного фонду.
За постановою Кабміну №562 фонд повинен звернутися через Міністерство закордонних справ України до компетентних органів іншої держави. Проте така процедура займає більше часу через міжнародний обмін документами.
Саме тому Мінсоцполітики радить починати оформлення документів щонайменше за шість місяців, а краще — за рік до досягнення пенсійного віку.
Які документи знадобляться для оформлення?
Не завжди іноземні пенсійні установи мають повні дані про трудову діяльність українців. Особливо це стосується давніх періодів роботи, коли електронних реєстрів ще не існувало.
У такому разі можуть знадобитися додаткові документи:
- трудові договори;
- довідки роботодавця;
- розрахункові листки із зарплати;
- декларації про доходи;
- документи про сплату соціальних внесків;
- інші офіційні підтвердження працевлаштування.
Остаточний перелік визначає пенсійний орган країни, де людина працювала.
Чи потрібно легалізувати документи?
Не всі документи можна одразу подати до Пенсійного фонду України.
Легалізація або апостиль не потрібні, якщо між Україною та країною видачі документа діє договір про правову допомогу. До таких держав належать, зокрема, Польща, Чехія, Литва, Естонія, Болгарія, Молдова, Румунія, Сербія, Чорногорія та Північна Македонія.
Для держав СНД тимчасово діє окремий порядок — на час воєнного стану та ще шість місяців після його завершення.
Документи з країн — учасниць Гаазької конвенції 1961 року зазвичай потребують лише апостиля. В інших випадках необхідна консульська легалізація.
Усі документи іноземною мовою потрібно перекласти українською. Переклад має бути нотаріально засвідчений або оформлений за правилами країни, де його виконали.
Якщо переклад зробили за кордоном, іноді також потрібен апостиль або консульська легалізація.
Лише після завершення всіх процедур пакет документів можна подати до Пенсійного фонду України.
Читайте також:
