Заряджена вода, операція через телевізор і шалені гонорари: секрети радянських цілителів

Ключові тези:

• Кашпіровський переконував, що може знеболювати операції на відстані, а Чумак «заряджав» воду через телевізор.
• Навколо телевізійних сеансів швидко виник прибутковий бізнес із квитками, касетами та рекламними контрактами.
• Популярність цілителів пояснюють не лише вірою в диво, а й суспільною тривогою та потребою людей у надії.

Раніше ми розповідали, як нардепи каратимуть ворожок та тарологів: зареєстровано новий законопроєкт.

Операція на відстані: сенсація, яку обговорював увесь Союз

31 березня 1988 року відбувся телеміст Москва-Київ, який став однією з найгучніших подій в історії радянського телевізійного цілительства. У московській студії перебував психотерапевт Анатолій Кашпіровський, а в київській клініці оперували Любов Грабовську, їй видаляли пухлину молочної залози.

Кашпіровський стверджував, що може забезпечити знеболення за допомогою психологічного впливу через телевізійний ефір. Під час операції пацієнтка залишалася при свідомості. Проте історія не настільки однозначна, як її подавали прихильники цілителя. У пізніших журналістських публікаціях з’являлися свідчення, що під час операції могли застосовувати місцеву анестезію. Але телевізійне шоу зробило Кашпіровського дуже відомим.

Вода, яка мала лікувати: феномен Алана Чумака

Якщо Кашпіровський переконував людей силою голосу й навіювання, то Алан Чумак створив інший телевізійний ритуал. Він з’являвся перед камерою, зосереджено дивився в об’єктив і робив плавні рухи руками. Глядачі мали поставити перед телевізором воду, а іноді креми та інші засоби, які нібито отримували особливий заряд. Чумак нічого довго не пояснював – люди самі наповнювали змістом те, що бачили на екрані.

Практикуюча психологиня Лариса Бевз також пам’ятає, як до телевізійних сеансів ставилася її бабуся.

«Моя бабуся ставила воду в баночку заряджати. Вона хворіла і вважала, що це допомагає», – згадує фахівчиня.

І додає, що для хворої людини така дія могла бути способом повернути собі надію. Вона не вимагала грошей за квиток, поїздки до лікаря чи складних процедур. Достатньо було поставити воду перед телевізором і повірити, що після сеансу стане краще.

Скільки коштувало телевізійне диво

До телевізійної слави Кашпіровський чверть століття працював лікарем-психіатром і психотерапевтом у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні імені Ющенка. Тож мав фахову освіту і добре розумів, як ці знання і досвід можна використати. Питання – на чию користь – залишимо відкритим.

Телевізійні сеанси Кашпіровського були безкоштовними для глядачів. Але популярність швидко перетворила його на зірку, яка могла збирати величезні аудиторії офлайн.

У 1989 році квиток на його масовий сеанс гіпнозу в концертному залі коштував від 1 до 5 рублів, а перекупи могли продавати й дорожче. Пізніше на таких зустрічах продавали відео- й аудіокасети із записами його установок, фотографії, спеціальну сіль та інші товари, яким приписували особливі властивості. Так навколо популярного телевізійного образу сформувалася комерційна система.

Згодом Кашпіровський став розповідати про справді фантастичні статки. В одному з інтерв’ю він стверджував, що мав 150 автомобілів, а іноді заробляв за день суму, за яку можна було купити ще 60 машин. Проте це заяви самого цілителя, жодна фінансова звітність їх не підтвердить. Але такі свідчення передають масштаб його уявлень про власний успіх.

Алан Чумак спочатку працював тренером, потім телевізійним журналістом. Зрозумівши силу впливу телебачення, успішно використав його для своїх сеансів. Стверджував, що його навчають голоси в голові. Заробляв також непогано. Бізнесмен Михайло Хурін, який співпрацював із ним у 1994 році, розповідав журналістам, що платив цілителю 10 тисяч доларів за тиждень виступів у межах рекламної кампанії біологічно активних добавок. Чумак рекламував продукцію, заявляючи, що зарядив її.

Чому люди так легко повірили

На думку психологині Лариси Бевз, популярність Чумака й Кашпіровського не можна пояснити лише довірливістю окремих людей. Адже медицина часів радянського союзу у той період досягла високих показників і мала авторитет серед населення. Важливим чинником віри цілителям та екстрасенсам стала загальна атмосфера кінця 1980-х і початку 1990-х років.

«Це 80–90 роки, це перебудова, це зміна цінностей. Звичний порядок руйнувався, економічна ситуація погіршувалася, люди втрачали роботу, знецінювалися заощадження. На тлі невизначеності зростала потреба в опорі й простих відповідях. Люди намагаються увімкнути якийсь контроль, щоб відчувати владу над ситуацію», – каже експертка.

Поставити воду перед телевізором було нескладно. Людина отримувала чітку інструкцію й надію на результат. Це й дарувало відчуття контролю.

Важливу роль відігравав і авторитет телебачення. У час, коли не було інтернету й сучасних інструментів перевірки інформації, поява людини на центральному телеканалі сама по собі викликала довіру.

Західні медіа навіть називали діяльність Кашпіровського «схваленою Кремлем» задля заспокоєння народних мас у складні часи. Це згодом підтвердило й керівництво Держтелерадіо СРСР.

Чи справді сеанси могли полегшувати біль

Психологиня пояснює, що очікування людини здатні впливати на її самопочуття. Якщо вона переконана, що певний засіб допоможе, то може справді відчути полегшення. Це один із проявів ефекту плацебо. Такі реакції не означають, що людина свідомо вигадує симптоми або поліпшення. Біль, тривога й напруження можуть змінюватися під впливом очікувань, уваги та емоційного стану.

«Найбільша небезпека виникає тоді, коли людина відкладає обстеження чи відмовляється від призначеного лікування, сподіваючись на диво. У такому разі хвороба може прогресувати, а дорогоцінний час буде втрачено. І Кашпіровський як лікар це добре знав», – наголошує психологиня.

Феномен Чумака й Кашпіровського показав, наскільки сильно суспільна тривога, авторитет медіа та людська потреба в надії можуть впливати на поведінку. Віра в краще майбутнє може підтримувати людину у важкі часи. Але важливо розрізняти надію та необґрунтовані обіцянки, а психологічне полегшення не плутати з доказом лікування.

***Алан Чумак – росіянин, прожив 82 роки і помер 2017 року у Москві. Підтримував окупацію Криму. Комісія Російської академії наук визнала його шарлатаном.

***Анатолій Кашпіровський – українець, народився на Хмельниччині. У 1990-х роках переїхав до Росії, обирався депутат Держдуми. Згодом жив у США. Помер в Росії, у жовтні цього року від онкології. Йому було 87 років. Тіло поховали у Вінниці поруч із батьками та донькою.

Читайте також:

• Дошка, яка «передбачила» кінець Першої світової, відповіла на запитання про війну в Україні
• Пророцтва чи збіги: що насправді передбачали Вольф Мессинг, Ванга і Нострадамус