Ключові тези:
- Україна залучила $841 млн від Світового банку під гарантії уряду Канади на відшкодування видатків держбюджету на пенсійні виплати.
- У Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти щодо недержавного пенсійного забезпечення — №15570 та альтернативний №15570-1.
- Пенсійна система України формально передбачає три рівні, однак накопичувальний другий рівень загальнообов’язкового державного пенсійного страхування досі не запроваджений.
Гроші на виплату пенсій поки є
22 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що Україна залучила $841 млн від Світового банку під гарантії Уряду Канади. За його словами, кошти будуть спрямовані на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати.
Вам буде цікаво: Підвищення пенсій розрахують по-новому: кого торкнеться індексація в березні 2027 року
“Фінансування залучили в межах PEACE in Ukraine за домовленостями, досягнутими у вересні. Загальний обсяг проєкту вже сягнув $54,3 млрд. Це найбільший інвестиційний проєкт в історії Світового банку та один із ключових механізмів підтримки фінансової стійкості України”, – зазначив Корецький.
Отже, попри економічну кризу і шалений дефіцит бюджету, гроші на виплату пенсій у держави поки є. Але ця позитивна новина має й зворотний бік. Фактично голова уряду визнав, що країна вже неспроможна повною мірою самостійно покривати видатки на виплату пенсій – частину цих видатків доводиться здійснювати за рахунок міжнародних запозичень.
Пенсійна реформа: старі розмови про нову систему
Недарма на цьому тлі знову і знову ведуться розмови про необхідність пенсійної реформи. Нагадаємо, ще в лютому міністр соціальної політики Денис Улютін повідомляв, що урядом було завершено дизайн пенсійної моделі, якою передбачена гарантована базова вікова виплата в розмірі не менше 6000 гривень, а також страхова частина пенсії, що залежатиме від стажу і сплачених внесків. При цьому розмір пенсії не має залежати від року виходу на пенсію. Також у планах уряду скоротити розрив між мінімальними і максимальними пенсіями та запровадити професійні пенсії замість спеціальних. Відповідний законопроєкт урядовці обіцяли подати на розгляд парламенту цієї осені. Але навіть якщо такий документ зареєструють, то виникають великі сумніви щодо його реалізації, адже все впирається в гроші, яких, як бачимо, і без того не вистачає.
Два законопроєкти про недержавні пенсійні фонди
Саме тому деякі українські чиновники час від часу ледь не прямим текстом кажуть не розраховувати на великі пенсії у майбутньому й дбати про власну старість самостійно. А вихід, на їхню думку, полягає у запровадженні додаткових рівнів пенсійного забезпечення, зокрема накопичувального. За чинним законодавством він мав би діяти в Україні ще з 2004 року. Але остаточне рішення про його запровадження з року в рік відкладається.
Ще один вихід – добровільне пенсійне страхування. Так, 28 серпня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №15570 “Про добровільні пенсійні фонди”, а згодом і альтернативний варіант – №15570-1 від 11.09.2026 “Про систему недержавного пенсійного забезпечення”.
Про реєстрацію першого варіанту наприкінці серпня повідомив один з його авторів – народний депутат Данило Гетьманцев, який очолює Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
“Важливий елемент великої пенсійної реформи! Його мета – сформувати більш надійну систему добровільних пенсійних накопичень, у якій захист інтересів людини, прозорість та відповідальне управління коштами будуть ключовими принципами”, – написав нардеп на своїй сторінці у Фейсбуці.
Але нічого проривного у цьому документі не пропонується. Справа в тому, що система добровільного пенсійного страхування в Україні давно існує й худо-бідно працює. Згадані законопроєкти спрямовані лише на деякі зміни у вже існуючих правилах щодо роботи недержавних пенсійних фондів. Ці правила жодним чином не стосуються чинних пенсіонерів і навряд чи вплинуть на майбутніх.
Майже 900 тисяч громадян уже беруть участь у системі
Як випливає з пояснювальної записки, станом на серпень 2026 року до Реєстру недержавних пенсійних фондів включена інформація про 54 відповідні установи, а їх учасниками в Україні є близько 889 тис. громадян. Проте зазначається, що частина недержавних пенсійних фондів є лише номінальними учасниками системи, оскільки вони повністю припинили свою діяльність. Також відмічається, що існуючий ринок накопичувального пенсійного забезпечення не демонструє тенденції до динамічного зростання. Тобто система не справляється з основною метою – суттєвим доповненням існуючої солідарної пенсійної системи та не забезпечує гідного рівня життя після виходу на пенсію. Причинами називаються глобальна фінансова криза 2008–2009 років, а також події 2014–2015 та 2022 років. Зазначається низький рівень захисту прав учасників системи недержавного пенсійного страхування, наявність численних прогалин та колізій у законодавстві, декларативна відповідальність установ пенсійного забезпечення та осіб, які фактично керують ними тощо.
Автори альтернативного законопроєкту №15570-1, навпаки, сповнені оптимізму і відмічають, що за більш ніж двадцятирічний період функціонування система недержавного пенсійного забезпечення продемонструвала свою життєздатність і стійкість до зовнішніх та внутрішніх кризових явищ і що навіть в умовах воєнного стану продовжує виконувати свої функції, а громадяни та роботодавці продовжують сплачувати пенсійні внески.
Попри протилежні висновки щодо ефективності системи у двох пояснювальних записках, і в першому, і в другому випадку депутати доходять згоди щодо необхідності змін у чинних правилах діяльності недержавних пенсійних фондів.
Що насправді пропонують депутати?
Більш глибоке вивчення цих документів навряд чи буде цікавим для пересічних громадян. Пояснення рясніють такими словами і словосполученнями, як: “посилити захист прав”, “модернізувати управління”, “встановити єдині вимоги”, “оновити”, “удосконалити”, “розширити можливості” тощо.
Навіщо ж насправді потрібна така ініціатива? Можливо, як часто буває, правда криється між рядками. В одній із пояснювальних записок йдеться, що “за належних інституційних умов добровільні пенсійні фонди можуть бути не лише додатковим джерелом пенсійних накопичень населення, а і фінансових ресурсів для економіки”. За цими словами можна побачити не тільки начебто турботу про людину, а і користь для держави. Адже кошти, що потрапляють на рахунки фондів, мають неодмінно кудись вкладатися, щоб потім давати вкладникам дивіденди, а ті, у свою чергу, оподатковуються. Не виключено також, що хтось може бути зацікавлений у перерозподілі коштів на ринку недержавного пенсійного страхування. Не дивно, що автором другого згаданого законопроєкту є так само представник податкового комітету Верховної Ради – Андрій Ніколаєнко (очолює підкомітет з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів).
Три рівні пенсійної системи України
Нагадаємо, що згідно з чинним Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що діє з 2004 року, в Україні має існувати трирівнева система пенсійного забезпечення.
Перший рівень – солідарна система, яка є основою чинного пенсійного забезпечення громадян. Вона передбачає, що всі, хто офіційно працює, має обов’язково сплачувати страхові внески до бюджету Пенсійного фонду. Потім за рахунок цих внесків виплачуються пенсії нинішнім пенсіонерам. І якщо людина працює і заробляє певний стаж, то може бути впевнена, що потім також буде отримувати пенсію у майбутньому. Це є так звана солідарність поколінь.
Другий рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Цей рівень передбачає, що частина страхових внесків йде не до загального бюджету (і потім певним чином розподіляється між усіма пенсіонерами), а потрапляє на спеціальний персональний рахунок майбутнього пенсіонера. Гроші на такому рахунку мають не лише зберігатися і накопичуватися, а й в ідеалі давати протягом життя певні проценти. Таким чином, має формуватися друга частина пенсії. Така система, як вже зазначалося, в Україні не працює.
Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян у формуванні пенсійних накопичень. Система передбачає, що людина може самостійно укласти угоду з недержавним пенсійним фондом, добровільно сплачувати внески протягом життя і при досягненні певного віку отримувати крім державної (солідарної) ще і недержавну пенсію. У третього рівня є дві великі переваги: по-перше, вона є добровільною, по-друге, накопичені на персональному рахунку гроші можуть передаватися у спадок. Хоча певна недовіра до недержавних пенсійних фондів в українців зберігається. До того ж далеко не кожен може дозволити собі щомісяця робити зайві відрахування.
Анекдот із життя
Втім, на державу також покладаються далеко не всі. Чинна солідарна система дійсно не є досконалою і все ускладнюється не лише поганими законами, а й складною економічною ситуацією, демографічною кризою й багатьма іншими чинниками. Фактично це перетворюється на велику фінансову піраміду, як у сумному жарті: “податки сплачують всі, а пенсію отримує лише той, хто вижив”. Але навіть якщо дожив до пенсійного віку, то існувати на сучасну пенсію вкрай важко. Недарма пенсіонери дивуються, куди поділися ті внески, які вони сплачували до Пенсійного фонду протягом життя, чому формула розрахунку така несправедлива, чому індексація така недосконала тощо. Залишається сподіватися, що майбутні покоління доживуть до тих часів, коли в Україні все-таки запрацюють всі три рівні пенсійного забезпечення і всі вони будуть гарантовано давати справедливий відчутний дохід на заслуженому відпочинку.
Часті запитання
Чи вистачить Україні грошей на виплату пенсій?
22 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про залучення Україною $841 млн від Світового банку під гарантії уряду Канади. Кошти мають бути спрямовані на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати.
Що таке три рівні пенсійної системи?
Перший рівень — солідарна система, другий — накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, третій — недержавне пенсійне забезпечення.
Що передбачає законопроєкт №15570?
Законопроєкт №15570 має назву «Про добровільні пенсійні фонди» і зареєстрований у Верховній Раді 28 серпня 2026 року.
Що передбачає законопроєкт №15570-1?
Альтернативний законопроєкт №15570-1 «Про систему недержавного пенсійного забезпечення» зареєстрований 11 вересня 2026 року. Його ініціаторами зазначені народні депутати Андрій Ніколаєнко та Євген Петруняк.
Скільки людей є учасниками недержавних пенсійних фондів?
У тексті пояснювальної записки, на який посилається стаття, зазначено близько 889 тисяч учасників станом на серпень 2026 року.
Чи працює в Україні накопичувальна пенсійна система?
Другий рівень — накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування — наразі не запроваджений.
Чи змінять нові законопроєкти пенсії нинішніх пенсіонерів?
Законопроєкти №15570 та №15570-1 стосуються системи недержавного пенсійного забезпечення, а не перерахунку вже призначених солідарних пенсій.
Читайте також:
