Скандал із Зеленським у Польщі: чи можуть українці втратити підтримку після «орденської» суперечки

Ключові тези:

• Політичний конфлікт навколо ордена Білого Орла загострив відносини між Україною та Польщею, але поки що не змінив статус українців у країні.
• Більшість обмежень щодо соціальної допомоги та умов перебування українців у Польщі почали діяти ще до нинішнього дипломатичного скандалу.
• Експерти вважають, що найбільшими ризиками залишаються можливе посилення міграційної політики та використання історичних тем у внутрішній політиці Польщі.

Як змінювалися українсько-польські відносини після початку великої війни

Хто б що не казав, але ми маємо бути вдячними польському уряду і народові за те, що вони не відвернулися, простягли руку допомоги і вже в перші тижні повномасштабного російського вторгнення дали притулок мільйонам українців, рятуючи їхні життя від війни. Але війна триває, час минає, і  на зміну одним лідерам держав приходять інші.

Так сталося і в Польщі, де влітку минулого року більш прагматичного і дипломатично виваженого Анджея Дуди на президентському посту змінив амбітний і дещо зациклений на питаннях історії та національної польської ідентичності Кароль Навроцький

Чи вплинула передача влади на «польських українців»? Так, вплинула. І в цьому контексті слід нагадати, що в 2022 році саме Польща, поряд із Німеччиною та Чехією, стала однією з країн-лідерів за обсягами допомоги українським біженцям. Українцям одразу було надано спеціальний статус, що гарантував вільний доступ до ринку праці, освіти, медицини та соціальних виплат. Після приїзду переселенці могли отримати одноразову виплату у розмірі 300 злотих, що дорівнює близько 3600 гривням. Польща без будь-яких часових обмежень забезпечувала проживання і харчування в пансіонатах і гуртожитках. А на кожну дитину до 18 років щомісяця виплачувалася допомога в розмірі 500 злотих.

Вам буде цікаво:  Польша підрахувала кількість українців, які перетнули кордон з 24 лютого

Втім, перехід від безпрецедентної фінансової та побутової підтримки  українців до інтеграції в загальноєвропейську систему захисту для всіх іноземців розпочався у Польщі ще до інавгурації Кароля Навроцького. Вже в 2023 році для більшості українців скасували безкоштовне проживання після 120 днів перебування в країні, зобов’язавши  покривати витрати  спочатку у розмірі 50%, а згодом і 75% від вартості.

Крім того, тоді ж польська влада запровадила суворий контроль за перетином кордону. Якщо людина перебувала за межами країни понад 30 днів, її статус щодо тимчасового захисту скасовували, а виплату допомоги припиняли.

У 2024 році Польща, на перший погляд, підтримала українців, збільшивши дитячу допомогу з 500 до 800 злотих. Проте є важливе «але». Тоді для  призначення допомоги за програмою «800+» запровадили сувору вимогу: дитина має навчатися у польській школі або відвідувати садок. Без цього виплати просто скасують.

Але найбільш кардинальні зміни щодо умов перебування українців в Польщі відбулися цього року вже за часів президентства Кароля Навроцького. «Спеціальний закон», який регулював особливий статус українців в цій країні, було скасовано.

Після 30 червня більшість українців вже не зможе взагалі безкоштовно проживати у центрах колективного розміщення. Виняток становлять лише непрацюючі жінки та чоловіки віком від 60 і 65 років відповідно (за умови неотримання польської пенсії та відсутності на території Польщі повнолітніх дітей і внуків), а також особи з інвалідністю (за наявності офіційного підтвердження про середній або значний ступінь захворювання).

Тимчасовий захист українців на території Польщі на сьогодні продовжено до 4 березня 2027 року без автоматичної пролонгації. Водночас скасовано спрощені умови для відкриття власного бізнесу. Крім того, з 1 лютого щомісячна допомога на дітей виплачується батькам лише за умови, що вони офіційно працевлаштовані, мають медичне страхування і заробляють не менше 50% від розміру мінімальної зарплати, що свідчить про системну інтеграцію українців у польське правове поле.

Як українці змінюють Польщу

Українці вже давно не гості в цій країні, вони – інвестори. За даними Польського економічного інституту їх внесок у ВВП становить близько 3%. З 2022 року там народилося понад 36 тисяч українських дітей. Наші співвітчизники створили в Польщі 120 тисяч робочих місць. Понад 100 тисяч хлопчиків і дівчаток навчаються  в місцевих школах. У польські виші вступило понад 50 тисяч студентів з України. Загалом же внесок українців у польську економіку з 24 лютого 2022 року перевищив 320 мільярдів злотих.

Сьогодні в Польщі проживає понад 1,5 мільйона українців, близько 970 тисяч з яких мають статус тимчасового захисту. Лише у Варшаві осіли понад 300 тисяч українців, що складає близько 16% від загальної кількості жителів столиці.

Чому Туск розкритикував Навроцького?

І як на них може вплинути демарш з боку Кароля Навроцького? Адже фактично українці вже позбавлені будь-яких привілеїв, які мали від початку російського вторгнення. Вони просто наполегливо працюють, годуючи свої сім’ї, і глибоко інтегруються у польське середовище, стаючи рушійною силою економіки цієї країни. Тим більше, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав скандал, пов’язаний з позбавленням Володимира Зеленського ордена Білого Орла, стратегічною помилкою, від якої програють обидві сторони.

І саме глава польського уряду, а не президент, має незрівнянно більший вплив на життя українців у Вроцлаві, Кракові, Варшаві та інших містах і селах. Адже під його керівництвом ухвалюються рішення, які регламентують статус і умови перебування громадян України в цій країні.

Що стоїть за критикою України в Польщі?

Проте існують й альтернативні оцінки ситуації. За словами українського політолога Володимира Фесенка, бурхлива реакція з боку Кароля Навроцького на рішення українського президента про присвоєння почесного найменування «імені Героїв УПА» одній із військових частин – це лише привід для жорсткої критики України. Головна ж причина криється в негативному ставленні значної частини польського суспільства до українських мігрантів.

Про поступове зниження початкової підтримки українців свідчать і соціологічні опитування, проведені експертами польського Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського. На їхнє переконання, це пов’язано з обережністю польського суспільства у питаннях державної політики. Проте експерти наголошують, що на побутовому рівні ставлення поляків до українців, які сумлінно працюють та навчаються, переважно залишається доброзичливим.

Хто виграє і програє від напруги між Києвом і Варшавою?

Ця ситуація вкотре підтвердила, що історичні питання залишаються гострими в українсько-польських відносинах. Поки що це не спричинило масових депортацій та погіршення побуту українців в Польщі. Знизити емоційний градус, зосередитися на сьогоденні та об’єднати зусилля для протистояння російській загрозі закликає і польський уряд на чолі з Дональдом Туском. Проте ризики негативних наслідків через політично-історичні суперечки між лідерами обох держав залишаються.

Головне, щоб це не призвело до блокування євроінтеграційних процесів України та посилення Польщею міграційного законодавства, що вдарить по пересічних українцях.

Хто від цього виграє? Наш спільний ворог – Росія. Хто програє? Звичайні люди: поляки та українці. Ті, хто разом живе, працює, навчається, створює сім’ї та народжує дітей, будуючи мости дружби та взаємоповаги.

Читайте також:

• «Фінський сценарій» для України: аналітики повідомили, коли та як закінчиться війна
• Старші, ніж у паспорті: як війна «додає» українцям до 15 років життя