Ключові тези:
Микола Семенович перепробував майже всі сільські професії. Працював шофером, трактористом, комбайнером, займався електрифікацією села. З відзнакою закінчив Омське електротехнічне училище, а згодом здобув фах техніка-механіка у Тюкалінському сільськогосподарському технікумі.
Вам буде цікаво: Меню для довголіття: їжа після 60 – як не старіти і не хворіти
Свого часу працював головним енергетиком Сибірського хлібоприймального підприємства, а потім — інженером.
“1967 року на ВДНГ демонстрував технічні новинки нашого підприємства, — згадує Микола Семенович. — Там познайомився з директором Любашівського елеватора, який запросив мене працювати в Україну. Уже восени ми з дружиною та двома синами переїхали до Любашівки”.
Спочатку чоловік працював змінним інженером, а у 1974 році його затвердили головним інженером елеватора. Саме тоді стався випадок, який він пам’ятає й досі.
“До нас приїхав міністр. Дізнався, що в мене немає вищої освіти, і сказав: «Треба вчитися». Так у 1987 році я отримав ще й диплом технологічного інституту, — усміхається ювіляр”.
На посаді головного інженера Микола Бульченко пропрацював 32 роки.
Навіть після виходу на пенсію чоловік не звик сидіти без роботи.
У 80 років він захопився столярством і став виготовляти дубові штакетники. Самостійно будував теплиці, займався господарством, вирощував ранні овочі, тримав худобу та допомагав односельцям.
На пенсії Микола Семенович також займався газифікацією сушарок, а ще активно працював на землі та розвивав власне господарство.
Каже, що саме рух і постійна зайнятість допомагають залишатися бадьорим.
«Поки рухаєшся — живеш», — переконаний чоловік.
Своїм довголіттям та міцним здоров’ям Микола Семенович завдячує простим речам:
«Не зважайте на вік — і проживете набагато довше», — радить довгожитель.
Зранку до вечора він займається домашніми справами: доглядає худобу та птицю, працює у саду й на городі, майструє та допомагає родині.
Разом із Миколою Семеновичем мешкає його молодший син Юрій та невістка Тамара. Після тяжких життєвих обставин вони перебувають під опікою турботливого батька.
Микола Бульченко не дотримується модних дієт і не відмовляє собі у звичних домашніх продуктах.
Щороку тримає господарство, робить домашню ковбасу, тушонку та заготовляє сало. Восени купує річкову рибу й власноруч готує рибні делікатеси.
У погребі зберігає домашні наливки, вино та настоянки. Каже, що міцними напоями не зловживає, але іноді може випити трохи коньяку «для апетиту».
Також чоловік поділився власним досвідом лікування шлункових проблем. Розповів, що колись у Сибіру через сильні морози часто доводилося вживати спиртне, що згодом негативно вплинуло на здоров’я.
Позбутися проблем, за його словами, допомогло козине молоко, яке він і нині вважає дуже корисним.
Микола Семенович залишається активним читачем газети «На пенсії» та уважно стежить за публікаціями.
Свій 90-річний ювілей чоловік святкує у колі найрідніших людей і каже, що не любить акцентувати на віці.
«Я не стариган, а людина з багатим життєвим досвідом», — усміхається довгожитель.
І, дивлячись на його енергію та любов до життя, важко з цим не погодитися.
Юрій Федорчук
Читайте також:
Середа, 13 травня, принесе Україні різку зміну погодних умов. Частина регіонів опиниться під впливом грозового…
Після короткого періоду спокою геомагнітна ситуація різко погіршиться. Уже 13 травня фахівці прогнозують магнітну бурю…
Щавель — одна з найпопулярніших весняних зелених культур, яку цінують за яскравий смак і велику…
Цифрові технології приносять літнім людям більше користі, ніж вважалося раніше. Нове наукове дослідження показало, що…
Шановні читачі, ми продовжуємо серію публікацій про речі, які на перший погляд здаються непотрібними, а…
Українцям, які планують подорожі до країн ЄС з домашніми тваринами, доведеться врахувати нові вимоги до…