Безкоштовна аптека на домашньому підвіконні: чим корисно каланхое

У народній медицині використовують два види каланхое: дегремонта і перисте.

Каланхое дегремонта

Каланхое дегремонта – багаторічна трав’яниста сукулентна рослина родини товстолистих. Стебло міцне, пряме, при основі часто дерев’яніє. Листки м’ясисті, темнозелені, по краю зубчасті; на кінцях зубців утворюються так звані «дітки» — маленькі рослинки з листочками і корінцями. Цвіте взимку.

Батьківщина рослини — південно-західна частина острова Мадагаскар, де вона росте на піщаних грунтах. В Україні каланхое Дегремонта розводять як кімнатну декоративну рослину. З лікувальною метою використовують сік або свіже подрібнене листя (кашку).

В народній медицині рослина відома своїми кровоспинними, протизапальними і ранозагоювальними властивостями. Крім того, сік або подрібнене листя застосовують при висипах на шкірі й екземах, для зупинення кровотеч при пораненнях.

Розведений водою сік з листя каланхое закапують у ніс, і він викликає сильне чхання, коли є потреба прочистити гайморові порожнини, при простудах.

Каланхое перисте

Каланхое перисте — багаторічна трав’яниста вічнозелена сукулентна рослина родини товстолистих. В умовах кімнатної культури цвіте тривалий час. В Україні каланхое розводять як кімнатну декоративну рослину.

У медичній практиці використовують сік рослини

У медичній практиці використовують сік рослини. Для одержання його використовують свіже листя разом з трав’янистою частиною стебел. Перед переробкою сировину витримують 7 діб (але не більше) у темному місці при температурі 5—10°.

Сік каланхое має антисептичні й протизапальні властивості, низьку токсичність, сприяє швидкому очищенню ран і виразок від некротичних тканин, прискорює їх загоєння.

В хірургічній практиці сік каланхое застосовують для лікування довго незагоюваних ран, трофічних виразок гомілки, при пролежнях, гнійних процесах, що супроводяться відмиранням тканин.

Рани і виразки спочатку очищають від грубих забруднень, промивають антисептичними розчинами. Потім на навколишню неушкоджену шкіру наносять тонкий шар вазеліну або фурацилінової мазі, зрошують рану або виразку соком, закривають 3—4 шарами марлі, змоченої цим соком, і накладають пов’язку, проводячи процедуру щодня, а пізніше — через день.

У разі інфікованих ран і виразок, при наявності гнійних виділень до соку 5—7 днів додають антибіотик, до якого чутлива мікрофлора. При лікуванні фурункульозу, панариціїв, флегмон, абсцесів та інфікованих ран застосовують мазь каланхое в поєднанні з олією звіробою. Спочатку застосовують пов’язки з олією звіробою, яка має виражені бактеріостатичні властивості, а після затухання запального процесу й появи грануляцій (заповнення рани тимчасовою судинною тканиною) використовують мазь каланхое, яка стимулює відновлення тканин.

Каланхое у народній медицині

У народній медицині сік каланхое використовують місцево при різних запальних процесах, ранах і виразках, при кон’юнктивітах і опіках, а також закапують у ніс при нежиті. При опіках, виразках і гнійних ранах місцево застосовують і кашку з свіжого листя рослини.

Читайте також:

• Каланхое допоможе при нежиті ефективніше крапель та спреїв – рецепти наших читачів