Понеділок, 14 Жовтня, 2024
ГоловнаРізнеЯк одеські шахраї сам паризький Лувр обдурили та продали підробку

Як одеські шахраї сам паризький Лувр обдурили та продали підробку

Этот материал также доступен на русском языке
Що не кажіть, а дрібнішають тепер шахраї і аферисти. Як писав поет, «Да, были люди в наше время, не то, что нынешнее племя «.І яскравий приклад тому – одеські аферисти.

Трохи історії

В Очакові, він недалеко від стародавньої Ольвії, меморіальну табличку повісили на будинку, де жив продавець старовини Шепсель Гохман. Він наприкінці 19-го століття замовив ювеліру не якусь там вульгарну дрібничку, а золоту 500-грамову тіару скіфського царя Сайтаферна.

Цей нібито древній головний убір створив одеський унікум, самородок, ювелір-гравер Ізраїль Рухомовський. Гохман продав тіару не на одеському «Привозі», а паризькому Лувру. За просто гігантські на той час гроші – 200 тисяч франків. Парламент Франції затверджував цю покупку! Уся Європа милувалася цією «древньою» тіарою з 1896-го по 1903 роки.

Після розслідування, проведеного урядом Франції, тіару перемістили із античної зали у залу декоративного мистецтва – як одну з найвеличніших робіт сучасності. Десять років тому й на стіні будинку Рухомовського в Одесі меморіальну дошку повісили.

 «Фуфло» в красивій упаковці

Ну а ось новина нинішнього племені одеських шахраїв, на особняки яких пам’ятних дошок ніхто вішати не буде: в Одесі судять організаторів масштабної мережі цехів підробленої побутової хімії. Було вилучено понад 30 тонн сировини і готової продукції на майже 53 мільйони гривень. А також обладнання для виготовлення цього «фуфла», 40 тисяч одиниць підготовленої для фасування тари, пакувальні матеріали, марковані логотипами світових брендів.

Для підпільного виробництва організатор використав виробничі приміщення колишнього заводу у передмісті Одеси, де було спеціалізоване обладнання для повного технологічного циклу виготовлення побутової хімії. Цех з виробництва контрафакту члени організованої групи замаскували під легальне виробництво побутової хімії власної торговельної марки.

А ось ще один приклад того, що справа Остапа Бендера живе і процвітає: на Одещині «пов’язали» виробника кави відомих брендів. Пам’ятаєте, у Аркадія Райкіна був номер «в греческом зале, в греческом зале», коли його персонаж з товаришем незважаючи ні на що випили флакон вина десь у підсобці Ермітажу, «в кромешной тьме, в антисанитарных условиях». Саме в таких умовах одеське чудо в пір’ї пакувало свій продукт. Правоохоронці вилучили 700 кілограмів кави в зернах і розчинної, всього цей бізнесмен «схуднув» на 1,6 мільйона гривень.

 А де ж назви підробок?

Що важливо: за чверть століття у журналістиці автору цих рядків неодноразово доводилося повідомляти читачів моєї херсонської газети про подібні шахрайства. І не було жодного разу, щоб від них не надходили обурені питання: що ж ви не даєте назв марок, що підробляються?

Про всяк випадок випереджу таке питання і зараз: ми не маємо права дискредитувати торговельні марки різних видів і продуктів, і не продуктів – а підробляють у нас багато чого. Правоохоронці дуже рідко оприлюднюють хоч якісь характерні відмінності: можливо, тому, що немає цих відмінностей. А просто безпідставно згадати негативно торговельну марку кави, горілки, коньяку, парфумерії, побутової хімії і таке інше – це для ЗМІ означає нарватися на судове рішення.

Яку воду п’ємо?

«Всю контрабанду роблять в Одесі, на Малій Арнаутській», – запевняв ще 100 років тому Остап Бендер. Вищеописана хімія – це контрафакт, тобто підробка. А ось вам ще приклад у тему, пов’язаний, щоправда, не з Одесою, але тим не менш.

В інтернеті з’явилася інформація про те, що АМКУ (Антимонопольний комітет України) розпочав розслідування проти виробника бутильованої води через можливе введення в оману споживача. Сайти вказують назву води, наголосивши, що качають її зі свердловини, а не з джерела. І свердловина ця розташована за сотні кілометрів від тієї гірської місцевості, яка значиться у назві води. Але ключове слово у тій інформації – можливе. І справді, шахраями цю фірму може назвати лише суд. А може й не назвати. І ще: так, на офіційному веб-порталі АМКУ повідомляється про початок розгляду справи щодо цієї фірми. Вказано і термін розгляду – три роки. ТРИ! Це не помилка. За цей час, як казав знаменитий Ходжа Насреддін, «або шах помре, або ішак здохне». Ось тільки після цього ми з вами вже достовірно знатимемо, чи все гаразд з цією водою, чи вона, як в Одесі жартують, «з найкращих унітазів Парижа». Багато води втече до того часу.

***

Повертаючись до теми вищеперелічених одеських «жульманів», скажемо, що останні 30 років життя творець царської тіари Ізраїль Рухомовський провів у Парижі. І помилиться той, хто припустить, що у паризькій в’язниці. Ні, він працював реставратором у Луврі, згодом став популярним ювеліром. А ось сучасним «кримінальним талантам» щиро хотілося б побажати теж не відсиджування. Ні, нехай у них залишиться по парі трусів та шкарпеток, а «все нажите непосильною працею» вони (добровільно, звичайно ж) задонатять нашим ЗСУ.

До речі, в одній з найближчих публікацій ми розповімо про законопроект №11340*, який нещодавно став чи не найобговорюванішим, який багато хто трактує як можливість для «жирних котів» відкупитися від кримінальної відповідальності.

*Документом пропонується, що підозрювані в корупції чиновники зможуть просто заплатити штраф і уникнути в’язниці.

Нове на сайті

купити ноутбук Львів, ціни в Україні