Які послуги є безкоштовними?
Трансплантація органів в Україні раніше була дуже проблемною, бо треба було не лише віднайти донорський орган, а ще й сплатити за дороговартісні ліки як на етапі підготовки до операції, так і після неї. Але зараз ті, хто потребує пересадки органів, можуть скористатися Програмою медичних гарантій НСЗУ. Так, за пакетом «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації органів» можна безоплатно пройти всі обстеження на підготовчому та післяопераційному етапах, а також безоплатно або з невеликою доплатою придбати ліки, які перешкоджають відторгненню пересадженого органа. Також до безкоштовних послуг входить і післяопераційний нагляд.
Як отримати допомогу?
Щоб почати процес підготовки до трансплантації, пацієнту необхідно мати направлення від лікуючого лікаря. Кандидат-донор органу може звернутися як з направленням від лікуючого лікаря, так і без направлення (за самозверненням).
Кожен із медичних закладів, який проводить трансплантацію, створює лист очікування, а з них вже формується загальний лист очікування в Україні. Це своєрідна черга на пересадку необхідного пацієнтові органу.
Треба зазначити, що центри трансплантації працюють як в Києві, так і в регіонах. Регіональні центри мають свою спеціалізацію – десь пересаджують лише нирки, десь -легені, печінку, серце. Тому саме лікарі, а не пацієнт, обирають той центр, де буде виконуватися трансплантація.
Звідки донорські органи?
В країнах, де трансплантація набула розвитку, до 70% трансплантацій виконуються від померлих, адже показники тривалості життя з органом, отриманим від живого донора та посмертного донора, є однаковими.
Посмертна пожертва органу (органів) може відбутися лише після констатації смерті мозку, тобто лише тоді, коли людина померла. Донором після смерті може стати повнолітня особа, яка за життя дала письмову згоду стати донором після смерті. Верхнього вікового порогу для посмертного донорства немає. Договір про згоду людина може підписати в будь-який момент після настання повноліття і, навіть доживши до глибокої старості, стати донором анатомічних матеріалів за умови відсутності протипоказань.
Якщо людина не залишила згоди, її органи можуть врятувати декілька життів за рішенням родичів, а в разі їх відсутності – за рішенням особи, яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого. Якщо донором після смерті є дитина, то згоду мають надати батьки або офіційні опікуни.
- За життя людина може стати донором кісткового мозку, нирки і частини печінки.
- Посмертно – донором серця, легень, комплексу «серце-легені», печінки, нирки, підшлункової залози, підшлункової залози з ниркою, селезінки, паращитовидної залози, кишківника, м’яких тканин, тканин опорно-рухового апарату, судин та клапанів серця, очного яблука або його складових, шкіри, матки, гортані, трахеї, верхніх кінцівок, нижніх кінцівок, обличчя. Органів, які функціонуватимуть й надалі і відведуть когось від страшної межі смерті…
Пріоритети трансплантацій
Пріоритетними напрямами у трансплантації є допомога дітям та людям працездатного віку. Щодо людей старшого віку, головною проблемою є проблема відторгнення пересадженого органу. Саме тому трансплантації пацієнтам поважного віку є досить рідкісними у світі.
Вас можуть зацікавити ці новини:
