Статті

Болі в шиї не можна ігнорувати: у чому їхня небезпека

У чому небезпека частих болів у шиї, розповіла невролог вищої категорії Оксана Щитник.

Раніше ми розповідали, чим небезпечний хрускіт у шиї.

Яким буває больовий синдром?

Больовий синдром у ділянці шиї називається цервікалгією і може виникати з різних причин. Їх прийнято ділити на дві групи: вертеброгенні (пов’язані з патологіями або травмами хребта) та невертеброгенні (що виникають внаслідок інфекційних, ендокринних або аутоімунних захворювань, запалення м’язів тощо).

Також цервікалгія буває гострою та хронічною. Перша виникає раптово, триває трохи більше десяти днів і минає після усунення провокуючого чинника. Хронічна форма патології зберігається довше трьох тижнів, при цьому періоди загострення чергуються з періодами затишшя.

За локалізацією виділяють больовий синдром в області передньої, задньої та бічних частин шиї. Це важливо, оскільки залежно від характеру болю та місця, де саме болить шия, лікар може припустити можливу причину виникнення цервікалгії.

Чому виникають болі в шиї?

До найпоширеніших причин виникнення болю в шиї належать остеохондроз шийного відділу хребта, грижі та протрузії міжхребцевих дисків, остеоартроз, хлистова травма шиї (часто трапляється при ДТП), перенапруження і спазм шийних м’язів та зв’язок, порушення функції міжхребців.

Крім того, цервікалгію здатні спровокувати збої у роботі щитовидної залози, інфекційні захворювання, остеомієліт, ревматизм, варикозне розширення вен шиї, атеросклероз великих судин, пухлини та хірургічні втручання у ділянці шиї.

До додаткових факторів ризику належать стрес, сидяча офісна робота, неправильна постава, часті переохолодження і підняття важких речей, незручне місце для сну.

На що звернути увагу при болях в шиї

Основний симптом цервікалгії – больовий синдром, що супроводжується відчуттями пульсації, поколювання або стискування. Інтенсивність і тривалість болю при цьому є варіативною: від невеликого короткострокового дискомфорту до сильних відчуттів, що заважають нормальному життю. Також біль нерідко віддає в голову, лопатки, плечі, руки.

До інших поширених проявів патології належать обмеження рухливості шиї, гострі болі при поворотах або нахилах голови, набряклість і почервоніння навколишніх шкірних покривів, болючість при пальпації шиї.

В окремих випадках цервікалгія провокує мігрені, шум у вухах, осиплість голосу, утруднене дихання, підвищення температури тіла, напади запаморочення та нудоти.

Коли поспішити до невролога?

Якщо біль у шиї зберігається кілька днів без видимих покращень або посилюється, супроводжується слабкістю та онімінням у руках або пальцях, необхідно терміново звернутися до лікаря. Ігнорування проблеми може призвести до виражених неврологічним наслідків, порушення кровообігу, парезів, паралічів, погіршення зору та слуху і навіть розвитку інсульту.

Постановка діагнозу зазвичай здійснюється неврологом. У першу чергу лікар звертає увагу на локалізацію та поширення болю, його характер (посилюється при русі або у спокої), порушення чутливості в ділянці шиї, плечей, рук, зниження рефлексів, загальний стан. Додаткові обстеження дозволяють виявити патологію, що спричинила біль у шиї. Для цього найчастіше призначаються рентгенографія, КТ та МРТ шийного відділу хребта, УЗД шиї, іноді – дуплексне сканування артерій, електронейроміографія, ЕКГ.

Лабораторні дослідження крові показують запальні процеси, ознаки вірусних або бактеріальних інфекцій, концентрацію тиреоїдних гормонів.

Яке лікування призначать при болях в шиї

Терапія залежить від причини, що викликала біль у шиї. Вона включає медикаментозне лікування, фізіотерапевтичні процедури або хірургічне втручання.

За відсутності запального процесу в тканинах шийного відділу хребта показані електрофорез з анестетиками, грязьові ванни та компреси, магніто- та лазеротерапія, масаж, сеанси лікувальної фізкультури.

Хірургічне втручання рекомендується, якщо консервативне лікування не дало ефекту протягом 6-12 місяців. Також операції призначаються при хронічних захворюваннях хребетного стовпа, що призводять до надмірного тиску на нервові корінці та утворення гриж.