Для криворіжанки Ольги Ткач таким рятівним колом стало малювання картин за номерами: вже більше двох років пенсіонерка витрачає на це хобі левову частку свого вільного часу та коштів.
За словами пані Ольги, вона цікавилась малюванням з дитинства, але завжди щось заважало їй розвинути свої здібності. Навчання у вищі, потім робота, домашні справи, троє синів, яких треба було одягнути, нагодувати, вивчити у буремні 90-ті – у той час безгрошів’я й тотального дефіциту взагалі годі було й думати про творчість. Зате коли Ольга Іванівна вийшла на пенсію – нарешті збіглися бажання та можливість. Діти й онуки виросли, з’явилось багато вільного часу й розуміння, чого насправді прагне душа. Певним поштовхом до занять творчістю стала й війна, адже створення картин – це можливість хоч на якийсь час відволіктися від суворої реальності.
-Хоча свою першу картину я написала ще до початку повномасштабного вторгнення, але вона стала своєрідним знаком, передбаченням того, що сталося зовсім скоро, – розповідає Ольга Іванівна. – Якось я зайшла до магазину недорогих товарів для дому й щось спонукало мене купити набір для малювання. При цьому серед усього різноманіття сюжетів я обрала зображення дівчини в національному українському вбранні, яка з тривожним виразом обличчя міцно пригортає до себе лелеку, наче рятуючи його від небезпеки.
Не дивлячись на відсутність досвіду, картина була готова вже за тиждень й вийшла дуже вдалою, надихнувши нашу героїню на створення наступних полотен. І хоча ціна за кожен набір для малювання (а це 250-350 гривень) для кишені пенсіонерки досить відчутна, Ольга Іванівна зізнається, що надає перевагу духовним, а не матеріальним потребам.
-Краще хай в моєму холодильнику не буде зайвого шматка ковбаси, зате в роботі буде нова картина, такий у мене пріоритет, – посміхається мисткиня. – А щодо творчих секретів, то їх у мене усього два: бажання й терпіння.
Нове заняття настільки припало Ользі Іванівні до душі, що її квартира наразі вже нагадує невеличкий музей живопису. На створення однієї картини у художниці-аматорки в середньому йде тиждень, максимум два, тож стіни усіх трьох кімнат її оселі щільно прикрашені яскравими полотнами з різноманітними сюжетами. Це й копії всесвітньо відомих картин, і пейзажі, і абстракції, і портрети, і твори на релігійну тематику.
-В мене немає якихось конкретних вподобань, я малюю те, що на даний момент відгукнулося мені, відповідає настрою та емоційному стану, – пояснює Ольга Ткач. – Але в будь-якому випадку я намагаюся обирати для своїх картин якісь світлі, ліричні й оптимістичні сюжети, щось трагічне чи похмуре – не для мене.
Але все ж помітно, що особливою пристрастю криворізької мисткині є створення картин у стилістиці Ван Гога. Здебільшого це не буквальні копії його шедеврів, а просто наслідування впізнаваної техніки, мотивів і кольорових поєднань, характерних для творчості знаменитого художника.
-Так, стиль Ван Гога я дуже люблю, – визнає Ольга Іванівна. – На мій погляд, оця його фірмова розхристаність, своєрідне скупчення хмар, поширене поєднання жовтого й блакитного відтінків настільки співзвучно з атмосферою нашого неспокійного часу… Хоча припускаю, що не всі відчувають так, як я. Наприклад, мій старший син іноді щиро питає мене: «Мамо, ну що тут може подобатись?!»
Хоча Ольга Ткач за освітою філолог і все життя працювала викладачем української мови та літератури, а також журналістом у криворізьких газетах, її приховані до певного часу художні здібності яскраво проявилися у її дітях та онуках. Середній син Роман навіть став професійним іконописцем, а четверо з п’яти онуків вчилися у художній школі.
– Найбільший поціновувач моєї творчості – це найменший онук – 10-річний Іларіон, – розповідає Ольга Іванівна. – Як тільки бачить чергову мою нову картину, одразу: «Бабусю, подаруй!» Невістка Вікторія вже жартома бідкається, що нема куди вішати в хаті мої шедеври, бо ж Ларік також плодовитий митець – вчиться в художці й постійно дарує батькам нові малюнки.
А от найстарший син пані Ольги, Віталій, спочатку поставився до маминого хобі досить скептично. Якось навіть сказав, що картини за номерами – це не мистецтво, а розмальовки, чи не краще брати сюжети із власної голови? Але Ольга Іванівна на такі закиди не зважає.
-По-перше, я й не претендую на звання «великого художника сучасності», – сміється вона. – А по друге – писати картини «від себе» – дуже складно, для цього потрібні й талант, і знання, і досвід, яких мені бракує. Тож, ніж малювати самодіяльні «дитячі» картинки, я краще створю по номерам більш професійну й досконалу роботу. Але найбільш важливий для мене навіть не кінцевий результат, а сам процес. Адже коли я малюю – я поринаю в іншу реальність, де немає війни, не чутно сирен. Малювання мене надихає, заспокоює й дає сили продовжувати жити.
Але окрім малювання, в Ольги Іванівни є й інші заняття для душі, що дарують їй наснагу й позитивні емоції. Це художні переклади («переспіви», – як каже сама авторка) віршів з російської мови на українську, а також поїздки на дачу. Але дача в Ольги Ткач, як і належить творчій особистості, теж – не стільки для вирощування картоплі й огірків, скільки для відпочинку та єднання з природою.
– Я їду на дачу, щоб не сидіти в квартирі на четвертому поверсі чи, боронь Боже, на лавці під під’їздом, – каже Ольга Іванівна. – На моїй невеличкій ділянці пташки співають, бджілки гудуть, квіточки пахнуть – що ще треба для відновлення та наповнення енергією? Хіба що пройтись босоніж по теплій травичці або лягти в гамак, натягнутий між яблунями, та почитати гарну книжку. І хоча я загалом не лінива й у мене щороку є й невеличкий врожай овочів та фруктів, але знову ж – це не в пріоритеті, головне – відчути внутрішню гармонію, якої всім нам зараз страшенно не вистачає.
Ірина Кадченко
Стало відомо, якими погодними умовами будуть у перший зимовий місяць. Чого чекати.
Міжнародна організація надасть грошову допомогу деяким пенсіонерам. Виплати "приплюсують" до пенсій.
Стартувала реєстрація на отримання нових виплат для українців.
Кожна домашня рослина не лише прикрашає інтер'єр, але й приносить радість своєму господареві.
Котлети — це класична страва, яка є важливою частиною української кухні. Це ситна, смачна та…
Щоб вибрати ідеальний диван, важливо враховувати безліч факторів – від розмірів та форми до матеріалів…