Чому виникає і як лікується це досить поширене захворювання, розповів травматолог-ортопед вищої категорії Юрій Шимон.
Міозит – це запалення м’язів опорно-рухового апарату, яке може бути різної природи: інфекційної, ревматичної, посттравматичної.
Патологічний процес здатний розвинутися в одному або декількох м’язах, розташованих у будь-якій частині тіла. Але найчастіше пацієнти стикаються з міозитом шиї та попереку, спочатку приймаючи болючі відчуття за остеохондроз хребта. Рідше зустрічається запалення верхніх та нижніх кінцівок.
Міозит буває локальним – коли уражається один м’яз або м’язова група, і генералізованим, коли у процес залучається кілька груп м’язів. Також захворювання поділяють на гостру та хронічну форми.
Виникненню міозиту сприяють різні чинники – як зовнішні, так і внутрішні. Запалення може розвинутися після травми, стати наслідком перенесеної вірусної або бактеріальної інфекції, аутоімунних захворювань (ревматоїдного артриту, васкуліту, системного червоного вовчаку), а також порушення обміну речовин, алергічної реакції, впливу на організм паразитів, токсинів або деяких ліків.
Крім цього, спровокувати появу болю в м’язах здатні переохолодження, надмірне фізичне навантаження, тривале перебування у незручній позі.
Також запалення буває пов’язано з загальним психічним станом людини, оскільки стрес формує захисні реакції організму, зокрема м’язове напруження.
Для будь-якого типу міозиту характерними є локальні ниючі болі, що посилюються при пальпації та рухах, котрі викликають скорочення запалених м’язів. Як наслідок захисної напруги м’язів з часом виникає обмеження рухливості суглобів і розвивається м’язова слабкість, аж до атрофії.
При тривалому запаленні у м’язах часто утворюються болючі локальні ущільнення. Спочатку це просто наслідки м’язового спазму, але згодом у тканинах відбуваються зміни і формуються фіброзно-м’язові вузлики.
Гостра форма міозиту протікає з яскраво вираженою симптоматикою: сильним пульсуючим болем, ознобом, набряком та почервонінням у місці запалення, невеликим підвищенням температури тіла. При хронічній формі періоди загострення чергуються із затиханням або навіть цілковитим зникненням симптомів.
Додаткові прояви залежать від локалізації патологічного процесу.
Міозит досить важко діагностувати, тому що його симптоми схожі з багатьма іншими патологіями. Тому для точної діагностики зазвичай потрібна низка обстежень і консультація кількох фахівців – ревматолога, невролога, травматолога, інфекціоніста.
Метод лікування міозиту залежить від його виду та причини розвитку. При інфекційних формах призначаються антибіотики, противірусні, протигрибкові препарати. Аутоімунні ураження потребують придушення імунітету, гормонального лікування, при токсичній природі міозиту необхідно максимально обмежити контакт організму з отруйною речовиною. Крім того, для лікування патології застосовуються протизапальні мазі та гелі, вітаміни групи В, лікувальний масаж, фізіотерапія.
Також рекомендовано дієту з невисокою калорійністю, але з достатнім вмістом білка, кальцію та вітаміну Д, дотримання питного режиму. Поза періодом загострення показано лікувальну фізкультуру, їзду на велосипеді, ходьбу на довгі дистанції.
Для профілактики розвитку міозиту:
Ірина Кадченко
Фальшива банкнота в гаманці не загрожує кримінальною відповідальністю поки її не використовують, знаючи, що це…
Статистика свідчить, що 14% дорослого населення планети має хронічні захворювання нирок. Більшість навіть не підозрює…
Вібрація пральної машини під час віджимання – нормальний робочий процес. Проте, якщо прилад починає сильно…
Для українців, які постраждали від війни, запустили новий масштабний проєкт, який передбачає грошові виплати, надання…
Досвідчені садівники закликають ніколи не позбуватися картонних втулок від туалетного паперу та паперових рушників. Цей…
Якщо умови обслуговування у поточному банку стали невигідними, або ж закрилося найближче відділення, змінити фінустанову…