Чому договір не працює?
До редакції звернулася Гуленко Лідія, мешканка Київської області.
Читачка розповіла про події січня-лютого 2022 року: у неї був борг за електроенергію і вона уклала договір реструктуризації. Вона розповіла, що хотіла, щоб договір було укладено на півроку, але його одразу не погодили і їй було відключено електроенергію. Вона відзначила, що борг на той час у неї був в розмірі 660 гривень, а за підключення вона повинна була сплатити ще 3700 гривень. Читачка запитує, чи є дійсним договір реструктуризації, якій вона має.
Що повинно бути в договорі?
Добре, що читачка надала копію цього договору реструктуризації. Проаналізувавши його, зазначу деталі.
Відповідно до пункту 4.24 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію сторони за взаємною згодою укладають договір щодо реструктуризації заборгованості й оформлюють графік погашення заборгованості, який є додатком до договору.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року №976 затверджено Типовий договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зазначеним Типовим договором закріплено пункти, обов’язкові для змісту договорів, які укладаються для реструктуризації заборгованості.
Умови Типового договору встановлюються однаковими для усіх споживачів, крім тих, кому за Законом надано відповідні пільги.
При укладенні договору реструктуризації обов’язково враховуються доходи боржника і складається графік щодо погашення боргів.
Що не так з документом?
З листа зрозуміло, що побажання дописувачки щодо реструктуризації заборгованості не було почуто, але, відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Договір, який надає читачка, не відповідає Типовому, не було враховано доходи споживача, не було роз’яснено графік. В договорі прописано «боржник» і «кредитор», це невірно, адже це не кредитний договір.
Наданий читачкою договір не має нічого спільного з Типовим договором, його умовами, він значно звужує права споживача.
Отже, вимоги того, хто надав вам договір, не можуть застосовуватися до вказаної вами заборгованості. Лише Типовий договір, його вимоги та пункти можуть бути основою для реструктуризації.
Окрім того, важливою є звірка заборгованості за отримані вами послуги на тому підприємстві.
Куди звертатися?
Якщо ви вважаєте, що ваше право порушено, ви може звернутися зі скаргою до того підприємства, наголосивши, що форма договору не відповідає Типовому і що вам не було роз’яснено усі умови його укладання, і з вимогою його розірвати.
В статті 651 ЦК України передбачено підстави для зміни або розірвання договору:
- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом;
- договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Окрім того, можете звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з заявою розглянути умови договору, який не відповідає Типовому.
Окремо можете позиватися в суді до того підприємства, яке уклало договір, про визнання його недійсним і вимагати розірвати договір реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ви можете написати позовну заяву як самостійно, так і звернутися до центрів безоплатної правової допомоги.
Як захистити свої права?
Ви можете до позовної заяви додати усі копії квитанцій, листування, копію договору, що ви маєте на руках, і роздрукувати Типовий договір.
Обов’язково вкажіть усі причини, обставини, за яких ви підписували договір. Якщо ви пропонували інші умови договору і не було вас почуто, обов’язково вкажіть те, що умови договору були нав’язані підприємством, а тому укладення договору не було вільним і не відповідало вашій внутрішній волі, що суперечить частині 1 статті 203 ЦК України.
В судовому порядку можете подати клопотання щодо перевірки сум зазначеної заборгованості.
При позові до суду необхідно буде сплатити судовий збір, а потім в позовній заяві – витрати на нього покласти на відповідача.
Вікторія Гусакова, позаштатний юрист
