Впевнений, що 99 людей зі 100 здивовано знизають плечима, якщо попросити їх роз’яснити зміст слова «шрінкфляція». І точно так само впевнений, що ті ж 99 людей зі 100, якщо роз’яснити їм сенс цього чудесного слова, вигукнуть: ну звичайно ж, мене це вже купу разів розлютувало в магазині. Отже, у перекладі з англійської «шрінк» – це стиск, ну а що таке інфляція – тут у нас, як то кажуть, не вчи вченого. Тобто шрінкфляція – це інфляція, якої наче не видно.
Ціна та сама, а вага менша
Так ось, заходите ви до продуктового супермаркету, берете пляшку соняшникової олії, попередньо глянувши на ціну і задоволено відзначивши, що вона колишня, тобто не зросла. Але вам поки що невтямки, що тут, як, втім, і скрізь, диявол криється в дрібницях: маленькими літерками на наклейці повідомляється, що олії в цій пляшці 1,4 літра. Але ж ще тиждень тому за ці гроші ви брали 1,5 літра.
Ось вам і реальний переклад слова «шрінкфляція»: зменшення ваги товару, але без зменшення ціни.
Прикладів таких багато. Це хліб, що «спустився» з одного кілограма до шестисот грамів, усілякі там макарони і манка, пляшки (пакети) з молоком або кефіром, сметаною, цукор-пісок, різні напої, цукерки в коробках, шоколадки… Коротше кажучи, це безліч фасованих, тобто не вагових продуктів харчування.
Але ж ви не такі наївні, читачі, чи не так, щоб думати, що таке відбувається тільки у продуктовій сфері. Колись у коробці сірників їх було 100, нині – 50. А пошукайте у себе в коморі упаковку прального порошку, купленого раніше, і порівняйте з новою. Тільки уважно вчитайтеся у вказану на упаковці вагу. На новій менше вказано? Ось вам і картина оливою з хитрою назвою «шрінкфляція». До речі, вона має ще одну грань.
Масовий лохотрон?
Захисники прав споживачів зазначають, що після зменшення ваги, наприклад, шоколадки, зі збереженням старої ціни, виробник може випустити шоколадку з колишньою вагою, але вже з більшою ціною за рахунок додавання до назви чарівного слова МЕГА. Вік живи – вік учись, споживачу.
Будемо об’єктивні: сама собою інфляція – явище необхідне, бо її стороною не обійдеш. Зростають виробничі витрати, дорожчає сировина, не дешевшає пальне для транспортування. А вже про нинішню ситуацію в нашій країні в цьому аспекті годі й казати. Зрозуміти і прийняти (у невеликих розмірах) інфляцію ми можемо: діло звичне.
Але шрінкфляція – це типове обдурювання, лохотрон масовий, і це прикро. Хтось далеко не бідний і не голий, збираючи з мільйонів людей по нитці, залишається ніби поза інфляційними проблемами.
Явище це, зрозуміло, далеко не суто українське. Тільки ось у деяких торговельних мережах Німеччини та Франції взяли за правило виставляти спеціальні цінники про зміну (читай – зменшення виробником) ваги або обсягу товару.
Хочеться сподіватися, що коли (зауважте, я говорю коли, а не якщо) Україна стане членом Євросоюзу, то в нас буде запроваджено цю чесну практику.
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
