Сірчана пробка: як видалити без шкоди?
Чому це може бути небезпечним і що треба робити в подібній ситуації, розповіла терапевтка Вікторія Кокошко.
Хто найчастіше страждає від патології?
Сірчана пробка виникає в результаті закупорки зовнішнього слухового проходу сумішшю загуслої вушної сірки, пилу і відмерлих частинок шкіри. Згодом це утворення стає щільним і повністю перекриває зовнішній канал вуха. Пацієнт помічає проблему після суттєвого зниження гостроти слуху або виникнення болю у вусі без об’єктивних причин.
Патологія є дуже поширеною: за статистикою, з проблемою сірчаної пробки стикається кожна десята дитина і кожна двадцята доросла. При цьому в особливій групі ризику – люди похилого віку.
Якими бувають сірчані пробки?
Головні функції вушної сірки, що виробляється особливими залозами у зовнішньому слуховому проході, – це зволоження шкіри проходу, захист вуха від пилу та інфекцій, а також його очищення від відмерлих клітин і частинок бруду.
У нормі сірка, змішавшись із секретом сальних залоз та відмерлими клітинами шкіри, самостійно залишає слуховий прохід при рухах щелеп (жуванні, позіханні, кашлі, розмові). Проте під впливом низки чинників процес самоочищення вуха може порушуватися і в результаті утворюється пробка.
Сірчані пробки бувають різної текстури (тверді, пластиліно- або пастоподібні) та кольору (жовті, коричневі, білі, сірі). Це залежить від складу пробки, наявності хронічних патологій, тривалості накопичення секрету у слуховому проході.
Чому виникає закупорка вуха?
До основних причин утворення сірчаної пробки належать:
- особливості будови зовнішнього слухового проходу (занадто вузький або звивистий);
- гіперсекреція сірки (вроджена або обумовлена порушенням обмінних процесів, регулярним подразненням шкіри проходу слуховим апаратом, навушниками);
- неправильна гігієна вух (нехтування гігієнічними процедурами або, навпаки, надто часте використання ватних паличок);
- літній вік, коли через фізіологічні зміни в організмі секрет сірчаних залоз стає більш в’язким;
- наявність великої кількості волосся в слуховому каналі, що ускладнює виведення сірки.
Також спровокувати утворення сірчаної пробки можуть запалення та дерматологічні захворювання вушної порожнини, потрапляння до неї стороннього тіла. Винуватцями закупорки вуха іноді стають і захворювання скронево-нижньощелепного суглоба.
Як проявляється недуга?
Сірчана пробка формується довго і на початкових стадіях зазвичай не турбує пацієнта. Неприємні відчуття з’являються тоді, коли вже відбулося значне скупчення вушної сірки, що перекрило слуховий прохід як мінімум наполовину. На цьому етапі людина може відчувати закладеність вуха, розпирання в ньому, регулярний дзвін і шум у вухах, погіршення гостроти слуху, головний біль у скроні, запаморочення. Коли пробка починає стискати барабанну перетинку, виникають болісні відчуття безпосередньо у вусі.
Іноді можливими є симптоми з боку інших органів та систем організму: сухий кашель, безпричинна нудота і блювотні позиви, розвиток гаймориту, зрідка – серцево-судинні порушення.
Поява або загострення симптомів часто відбувається після купання або закапування у вухо лікарських засобів, коли через вологу сірчані грудки набухають і перекривають слуховий канал.
Яке лікування призначать?
Сірчану пробку необхідно видалити, оскільки вона може стати причиною розвитку запальних процесів у зовнішньому і середньому вусі. Але намагатися зробити це самостійно не слід, щоб не травмувати вухо і не проштовхнути утворення глибше – зверніться по допомогу до сімейного лікаря або лора.
Видалення сірчаної пробки здійснюється у різний спосіб, вибір якого залежить від типу утворення. Найчастіше лікарі використовують метод промивання (іригації) за допомогою спеціального шприца та фізрозчину. Також застосовується розчинення відкладень вушними краплями і висмоктування за допомогою електровідсмоктувача. Тверду пробку вишкрібають механічним шляхом.
Як правильно доглядати за вухами?
Не зловживайте використанням ватних паличок, їх часте і неправильне застосування (із введенням у слуховий прохід) – найпоширеніша причина виникнення пробок. Палички подразнюють шкіру проходу, збільшуючи продукцію сірки, а також спресовують сірчані маси і проштовхують їх углиб, у бік барабанної перетинки.
Чистити вуха необхідно двічі на тиждень під час прийняття душу, промокаючи вимиту вушну раковину серветкою або рушником і не проштовхуючи палець глибоко всередину.
Ірина Кадченко
Сірчаних пробок не буде
«Сірчані пробки у вухах завдають чималих незручностей. Стрімко знижується слух, з’являються болісні відчуття. Особливо до цього схильні люди, які мають більш тонкі, ніж в інших, вушні канали. Я якраз належу до таких «щасливчиків».
Лікар порекомендував мені двічі на місяць закапувати вуха дорогими препаратами. Мій бюджет не витримав такого завантаження. Почала шукати альтернативу. Виявилося, такий самий результат дає закапування у вухо кількох крапель 3-відсоткового розчину перекису водню. Після цього слід полежати на тому боці, де ви закапували вухо, протягом 5 хвилин. Якщо повторювати процедуру двічі на місяць, про сірчані пробки можна забути. Однак перш ніж використовувати цей метод, важливо переконатися, що у вусі немає жодного запального процесу (у цьому вам може допомогти тільки ваш лікар).
Ірина Рак, Сумська область»
