Про що в Біблії прямо не написано: продовжуємо розбиратися з текстом священного писання

(Продовження. Початок “Про що в Біблії не написано: розбираємося з текстом священного писання“)

Багато хто впевнений, що інформація про те, що у пеклі грішників варять у котлах, а Ной рятував «усякої тварі по парі», міститься саме в Біблії. Однак навіть якщо прочитати цю «книгу книг» від кірки до кірки, нічого подібного ви в ній не знайдете.

Продовжуємо розбиратися, які ж відомі міфи ми приписуємо авторам Біблії, і як все було насправді?

Катування в пеклі – вигадка богословів

Про пекло і потойбічне життя у Старому Завіті написано дуже мало, і ніде не сказано, що грішники вічно мучитимуться у пеклі. За час існування Біблії поняття «пекло» та «геєна вогненна» змішалися, і тепер багато хто вважає, що це одне й те саме. Насправді пекло – це чистилище, тобто свого роду прийомна, з якої душі розподіляються залежно від кількості гріхів: хто в рай, а хто в геєну вогненну.

Спочатку геєною називалася долина неподалік Єрусалиму, де язичники здійснювали людські жертвопринесення. Пізніше це місце перетворилося на звалище, на якому постійно горів вогонь. І лише з II століття геєна вогненна стала місцем загибелі душі.

Що стосується чортів з вилами, котлів та інших «пекельних страшилок», то вони з’явилися завдяки «Божественній комедії» Данте, який вигадав дев’ять кіл пекла, які жодного стосунку до Біблії не мають.

Усякої тварі по сім пар

Давно укорінилася думка, що Ной за велінням Бога брав із собою у ковчег по дві тварини кожного виду. Однак у Біблії сказано, що Бог наказав Ною врятувати сім пар чистих тварин і лише по одній парі нечистих, а також сім пар птахів, «щоб зберегти їхнє потомство живим на обличчі всієї землі».

Справді, нечистих тварин (наприклад, свиней, собак, рептилій, гризунів або страусів) Ной рятував лише по два екземпляри. А оскільки в християнстві немає поняття «нечисті тварини», то це формулювання просто забулося, зате в пам’яті добре збереглася римована фраза «усякої тварі по парі».

Марія Магдалина не була блудницею

У жодному з Євангелій не сказано, ким була Марія Магдалина. Відомо лише, що Ісус вигнав з неї бісів. Ім’я Магдалина може вказувати на те, що вона приїхала з Магдали, міста, в якому було багато продажних жінок. Мабуть, саме тому Марію Магдалину вважають жінкою легкої поведінки, але це немає біблійних підстав.

Швидше за все, плутанину внесло те, що перша згадка Марії Магдалини в Євангелії йде відразу після розповіді про грішницю, але в Писанні немає доказів, що підтверджують цю теорію. Марію Магдалину ніде не названо ані блудницею, ані грішницею, також це не підтверджено біблійними текстами. Свою лепту в плутанину вніс у IV столітті папа Григорій I, який був упевнений, що в обох випадках йдеться про одну й ту саму жінку.

Свій хрест Ісус ніс не один

Найчастіше Христа, який йде на Голгофу, зображують таким, що зігнувся під вагою величезного хреста. Однак у трьох із чотирьох Євангелій сказано, що хрест до місця страти тягнув якийсь робітник Симон Киренейський. І лише в Євангелії від Іоанна говориться, що хрест ніс сам Ісус. Щоб згладити протиріччя, ці версії об’єднали, і традиційно вважається, що спочатку хрест ніс Христос, а Симон допомагав йому, коли він знесилився.

(Далі буде)