Ми продовжуємо рубрику «Відомі люди на монетах», де знайомимо вас з відкарбованими у металі знаменитими людьми, які увійшли в історію України.
Народився Михайло Вербицький у 1815 році в селі поблизу Перемишля (зараз це Польща). З десяти років після смерті батька-священика (мати, коли знову вийшла заміж, відмовилася від батьківських прав), виховувався в сім’ї перемишльського священика. Навчався у гімназії, співав у кафедральному хорі, де й зародилося формування його музичних інтересів.
1829 року в одному зі святкових богослужінь чудово дебютував хор перемишльської єпархії, де Вербицький виступив соло. Успіх став приводом для запрошення з Чехії відомого виконавця і диригента, який дав Вербицькому серйозну музичну освіту, зокрема – з композиції.
Незабаром Вербицький вступив до Львівської духовної семінарії, але занять музикою не переривав. Він керував хором семінарії, навчився чудово грати на гітарі.
У другій половині 1840-х зайнявся релігійною музикою. У цей період він створив Літургію для хору, що й сьогодні звучить у багатьох церквах західних регіонів України. Ним було створено інші церковні композиції. Коли у тих краях активізувалося театральне життя, Вербицький почав писати музичні номери до українських п’єс. За короткий період він створив музику до більш ніж двох десятків п’єс.
А тим часом своїм окремим життям жив український поет Павло Чубинський. Жив у Києві, але у 1863 році за українофільство отримав строк – 7 років поселення в Архангельську. Звідти він друзям переслав свій вірш, що починається словами «Ще не вмерла…». Його опублікувало львівське друковане видання «Мета», і цей номер потрапив до рук Михайла Вербицького. Слова його дуже вразили, і він створив музику – спочатку для соло у супроводі гітари, а дещо пізніше – для хору. Вперше цю музику Вербицький представив публіці 1863 року в Перемишлі на зборах студентської організації «Громада». А 10 березня 1865 року він там же співав її вже у складі хору на Шевченківському концерті.
Помер священик і композитор Михайло Вербицький у 1870 році, а це його музичне дітище продовжує жити. У 1910 році ця пісня вперше була записана на грамплатівку. Як державний гімн УНР вона вперше прозвучала у 1917 році. А в січні 1992 року цей музичний твір Вербицького було узаконено як музику державного гімну України.
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
У середу, 26 серпня, в Україні буде різна за характером погода: від прохолодних ночей на…
Середа, 26 серпня, не принесе нового магнітного шторму — геомагнітне поле Землі буде спокійним. NOAA…
У мережі з’явилися нові фото Софії Ротару, на яких співачка постає без звичного концертного образу…
Гучний гул у димоході, іскри та полум’я з труби свідчать про займання сажі. Ситуація може…
Якщо пацієнту призначили хіміотерапію, виникає цілком практичне запитання: за що доведеться платити, а що має…
Українцям нагадали про короткий період для передачі показників електролічильників на межі серпня та вересня. Передати…