Ми продовжуємо рубрику «Відомі люди на монетах», де знайомимо вас з відкарбованими у металі знаменитими людьми, які увійшли в історію України.
Народився Михайло Вербицький у 1815 році в селі поблизу Перемишля (зараз це Польща). З десяти років після смерті батька-священика (мати, коли знову вийшла заміж, відмовилася від батьківських прав), виховувався в сім’ї перемишльського священика. Навчався у гімназії, співав у кафедральному хорі, де й зародилося формування його музичних інтересів.
1829 року в одному зі святкових богослужінь чудово дебютував хор перемишльської єпархії, де Вербицький виступив соло. Успіх став приводом для запрошення з Чехії відомого виконавця і диригента, який дав Вербицькому серйозну музичну освіту, зокрема – з композиції.
Незабаром Вербицький вступив до Львівської духовної семінарії, але занять музикою не переривав. Він керував хором семінарії, навчився чудово грати на гітарі.
У другій половині 1840-х зайнявся релігійною музикою. У цей період він створив Літургію для хору, що й сьогодні звучить у багатьох церквах західних регіонів України. Ним було створено інші церковні композиції. Коли у тих краях активізувалося театральне життя, Вербицький почав писати музичні номери до українських п’єс. За короткий період він створив музику до більш ніж двох десятків п’єс.
А тим часом своїм окремим життям жив український поет Павло Чубинський. Жив у Києві, але у 1863 році за українофільство отримав строк – 7 років поселення в Архангельську. Звідти він друзям переслав свій вірш, що починається словами «Ще не вмерла…». Його опублікувало львівське друковане видання «Мета», і цей номер потрапив до рук Михайла Вербицького. Слова його дуже вразили, і він створив музику – спочатку для соло у супроводі гітари, а дещо пізніше – для хору. Вперше цю музику Вербицький представив публіці 1863 року в Перемишлі на зборах студентської організації «Громада». А 10 березня 1865 року він там же співав її вже у складі хору на Шевченківському концерті.
Помер священик і композитор Михайло Вербицький у 1870 році, а це його музичне дітище продовжує жити. У 1910 році ця пісня вперше була записана на грамплатівку. Як державний гімн УНР вона вперше прозвучала у 1917 році. А в січні 1992 року цей музичний твір Вербицького було узаконено як музику державного гімну України.
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
Уряд вирішив підвищити фінансову допомогу сім'ям загиблих захисників.
Стало відомо, якими погодними умовами будуть у перший зимовий місяць. Чого чекати.
Міжнародна організація надасть грошову допомогу деяким пенсіонерам. Виплати "приплюсують" до пенсій.
Стартувала реєстрація на отримання нових виплат для українців.
Кожна домашня рослина не лише прикрашає інтер'єр, але й приносить радість своєму господареві.
Котлети — це класична страва, яка є важливою частиною української кухні. Це ситна, смачна та…