Вважалося, що вишитий орнамент здатний залучити щастя і добробут.
Вишиванка була «паспортом» наших предків
Усі символи наших орнаментів мають власне значення, причому воно у них лише позитивне. Наприклад, ромб – це поле, а крапки у його центрі – засіяна нива. Горизонтальна хвиляста лінія символізує земну воду і жінку, а вертикальні лінії – вологу небесну. Вишиваючи, жінка ніби зшивала земне і небесне, тілесне і духовне.
Вишита сорочка була своєрідним паспортом людини – за орнаментом можна було «прочитати», з якого соціального шару її власник або власниця, який у них сімейний стан, вік, походження. Можна було навіть визначити, з якого села. За старих часів люди читали візерунки так само, як ми сьогодні читаємо книжки.
Знайти дві однакові сорочки було неможливо, кожна майстриня вносила у візерунок щось своє. Копіювати візерунки було небажано, адже кожну сорочку вишивали з урахуванням власних уявлень про життя, зашифровували свої сподівання та мрії. Тому в запозичений візерунок потрібно було внести хоча б кілька власних стібків.
Незнання значення символів може нашкодити
До якості вишивки ставилися дуже серйозно. Вважалося, що лицьовий бік призначений для людських очей, а виворот – для божих. Неакуратний виворітний бік віщував таке саме життя.
Зараз вишиванки увійшли в моду, проте далеко не всі мають «шифрувальні» секрети майстринь минулого. Сьогодні вишиванка – це просто вишита сорочка, бо те, що на ній зображено, на жаль, не несе жодної позитивної інформації, а візерунок сприймається виключно як декоративний елемент.
Однак із візерунками, які ми носимо на собі, треба бути дуже обережними. Ми живемо у штучному середовищі, яке дедалі більше відсікає нас від енергетичних потоків Всесвіту. Людина запозичує з минулого якісь символи, але через незнання або злий намір може надавати їм іншого значення. Яскравим прикладом є свастика, яку у фашизмі «розвернули» у зворотному напрямку, і енергетика розвитку і нового життя перетворилася на символ руйнування.
Що символізує рушник?
Певну інформацію несла не лише вишиванка , а й орнамент на рушниках, які виготовляли для кожного окремого випадку. Рушник символізував наш земний шлях, його початок та кінець. Напевно, саме тому чорним рушники ніколи не вишивали.
Найскладніша символіка, якої дотримувалися дуже суворо, була у весільного рушника. На рушнику, який вишивали на весілля, ні в якому разі не мало бути бахроми – це могло принести негатив у життя молодої сім’ї. Річ в тому, що бахрома на рушниках символізувала потоки енергії, зокрема ті, які допомагали людині наприкінці її шляху легко, без болю та страждань відійти у потойбічний світ. І купуючи весільні рушники, треба бути дуже обережними – адже через незнання на ньому можуть вишити символи, які, наприклад, належиться зображати на рушнику для похорону.
Також дуже важливо, щоб рушник не був пошитий з двох частин, а лише з цільного шматка полотна. Починати вишивку треба лише з певного краю. Центр рушника має бути білим, без вишивки та написів, бо через нього до людини приходить божа благодать. Якщо в центрі щось вишити, то ми заблокуємо позитивну енергетику. Якщо ж у центрі рушника є зображення і, наприклад, під час весільної церемонії на нього стати ногами, то ці добрі символи та побажання ми ніби втопчемо в землю.
Окрім святкового та побутового призначення, рушники служили також для прикрашення ікон. На образи належалося вішати рушники, вишиті червоною ниткою. Але коли перед Великоднем наставав Великий піст, їх знімали і заміняли рушниками, вишитими блакитними нитками.
Рушники захищали від звіра і ворога
За старих часів жінки вишивали рушники-обереги для чоловіків та синів, які йшли на полювання або війну. На них зазвичай зображували вершника та собаку. Щоб повернутися неушкодженим, чоловік повинен був постійно зберігати цей рушник при собі. Якщо ж якесь лихо приходило в сім’ю, то щоб відвести його, жінки вишивали на рушниках коней і фігурки людей, що тримаються за руки, – тільки об’єднавшись, можна перемогти зло. Дуже важливо було вишити за ніч хоча б один повний рядок візерунка – це посилювало позитивну енергію зображення.
