Видатного українського оперного і камерного співака (бас) Великим називали не лише тисячі шанувальників його таланту. 2003 року у своєму посланні до 100-річчя від дня народження Гмирі ЮНЕСКО (це підрозділ ООН, що курирує планетарну культуру) констатував: «…Гмиря відомий як “Борис Великий”, і його величний бас визнано унікальним феноменом, що належить не тільки Україні, але й світовій культурі в цілому».
Народився Борис Романович у Лебедині (тоді це була Харківська, а нині Сумська область). Батько – пічник, мати – швачка.
З 11 років, після закінчення початкової школи, працював підсобником на будівництві, чорноробом, вантажником, матросом, кочегаром на торговельному флоті. У роки Голодомору втратив батька і сестру, дивом врятував матір. 1930-го вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту, 1935-го закінчив його з відзнакою.
А перед цим, навчаючись на четвертому курсі, був запрошений на прослуховування до Харківської консерваторії. І здобув як виняток право на навчання у двох вузах. І через рік вже був найкращим студентом консерваторії, а через три став всесоюзно відомим. Консерваторію він закінчив у 1939 році – теж з відзнакою. І хоча на той час уже встиг і аспірантом стати в Харківському НДІ споруд, і наукову статтю з будівельної тематики написати, але остаточний вибір Борис Гмиря зробив на користь вокалу.
Він мав голос широкого діапазону, безмежних вокальних можливостей. Він майстерно виконував українські, російські, європейські романси. У його репертуарі було понад 300 українських народних пісень та романсів, понад 200 – російських, понад 100 – європейських, 44 оперні партії. Гмиря просто обожнював музику на вірші Тараса Шевченка. На той час він був єдиним, хто підготував цілу концертну програму (24 твори) на вірші Кобзаря.
Талант – він у всьому талант: Борис Романович самостійно переклав з французької «Елегію» Масне і з німецької «Серенаду» Шуберта – на українську. У відповідь на здивування, як це – виконувати світову класику українською, пояснив:
– Не лише можна, а й треба! Українська, як і італійська, вокально лідирують у світі.
Також Гмиря хотів перекласти на українську «Зимову подорож» Шуберта, багато пісенних творів на музику Чайковського. Переклади різних, навіть маститих українських поетів (включаючи Володимира Сосюру), його не влаштовували. А сам він не встиг: пішов з життя 63-річним.
Борис Гмиря був народним артистом СРСР, його партії в «Борисі Годунові» й «Тарасі Бульбі» увійшли до скарбниці світової культури. Його запрошували на роботу в лондонський Ковент-Гарден, у «Метрополітен-оперу» (Нью-Йорк), до Парижа. Але Гмиря не уявляв собі творчого життя, та й життя взагалі, поза Україною.
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
Сімдесят, сімдесят три чи сімдесят сім років — у цьому парку ці цифри швидко втрачають…
День Незалежності цього року може стати часом для ворожих провокацій. Українців закликають бути максимально уважними…
Частина пенсіонерів можуть суттєво збільшити пенсію, звернувшись до Пенсійного фонду. Як це зробити?
Українці з інвалідністю III групи можуть отримувати різні суми пенсій. На розмір виплати впливають страховий…
Частина українців можуть отримати грошову допомогу від відомого благодійного фонду. Кому та скільки дадуть.
Уряд знову заговорив про масштабні зміни та пенсії, яких українці давно чекають. Та чи справді…