Поліпи у жовчному: чи можна позбутися без операції

Чому вони виникають і якими бувають, розповіла гастроентеролог-ендоскопіст вищої категорії Лариса Припіченко.

Чим небезпечні поліпи?

Поліпи в жовчному міхурі – це доброякісні утворення, які зазвичай складаються з клітин внутрішнього епітеліального шару органу. Вони можуть бути поодинокими і множинними. Якщо при обстеженні виявляється п’ять і більше новоутворень, говорять про поліпоз жовчного міхура.

Поліпи здатні досягати досить великих розмірів (1-2 сантиметри) або ж утворювати сіточки з дрібних наростів заввишки 1-2 міліметри. Найчастіше захворювання протікає практично безсимптомно і випадково виявляється на УЗД або комп’ютерній томографії органів черевної порожнини. Підвищена увага цієї патології приділяється тому, що хоча поліпи мають доброякісну природу, за їх наявності підвищується ризик переродження клітин і розвитку раку жовчного міхура.

Які види новоутворень бувають?

Поліпи у жовчному поділяють на кілька видів. Найпоширеніший і найбезпечніший з них — холестеринові. Утворюються через зміну властивостей слизової оболонки міхура, порушення його скоротливості та відкладення холестерину. Цей вид «хибних» поліпів нерідко зникає при тривалому лікуванні медикаментами.

Другий вид поліпів – нарости запального походження, появу яких може спровокувати бактеріальна інфекція, наявність паразитів або каменів у жовчному. Такі нарости також вважаються псевдопухлинами і іноді минають після прийому протизапальних препаратів.

До справжніх поліпів належать папіломи стінок жовчного міхура. Ці доброякісні новоутворення викликаються вірусом папіломи людини (ВПЛ) і здатні перероджуватися у злоякісні під впливом несприятливих факторів.

Зрештою, аденоматозні поліпи також мають доброякісний характер, але через високий ризик переродження потребують постійного контролю і особливої уваги лікаря. Особливістю цих новоутворень є те, що вони виростають не з епітелію, а із залізистої тканини.

Чому виникають?

Механізм виникнення поліпів до кінця не вивчено, але до основних факторів ризику належать спадкова схильність, генні мутації, порушення обміну речовин (зокрема, ліпідів, через що виникають холестеринові бляшки), наявність хронічного холециститу, холангіту, жовчнокам’яної хвороби, дискінезія жовчного міхура. Також винуватцями появи поліпів може стати глистова інвазія, зловживання алкоголем та шкідливою їжею.

На що звертати увагу?

Як вже згадувалося, новоутворення здатні тривалий час ніяк себе не проявляти, особливо якщо поліп поодинокий або нарости мають невеликі розміри і не перешкоджають відтоку жовчі. Але якщо поліп великий або невдало розташований, то хворого можуть турбувати печія, відрижка, нудота або навіть блювота з домішкою жовчі, гіркий присмак у роті, пожовтіння язика, шкіри та очей, діарея, дискомфорт або біль у правому підребер’ї.

При защемленні поліпа виникають сильні колькі, може підвищитися артеріальний тиск, почастішати серцебиття. Якщо процес переходить у хронічну форму, пацієнт скаржиться на втрату апетиту, відчуття постійної втоми, загальну слабкість, свербіж та сухість шкіри, потемніння сечі.

Що можуть призначити?

При підозрі на наявність поліпа в жовчному міхурі призначається комплекс аналізів та обстежень: біохімічний аналіз крові та загальний аналіз сечі, копрограма, дослідження жовчі, УЗД печінки та жовчного, за необхідності – ендоскопічна ультрасонографія, магнітно-резонансна холангіографія тощо.

Лікування залежить від розмірів новоутворень, їх типу і причини появи. Медикаментозна терапія є результативною лише при «хибних» холестеринових поліпах. Призначаються препарати із жовчними кислотами, засоби для покращення відтоку жовчі, спазмолітики. Також рекомендується контрольне УЗД кожні три або шість місяців.

Але при справжньому поліпозі, розмірі поліпа вище одного сантиметра або швидкому рості утворень необхідною є хірургічна операція – видалення жовчного міхура. Це втручання може бути лапароскопічним або порожнинним.

Допоможе дієта

Дуже важливе значення при поліпах у жовчному відіграє дієта. Її основні принципи:

• дробове харчування;
• скорочення вживання солі;
• виключення з раціону смажених та жирних страв;
• відмова від занадто холодної або гарячої їжі;
• дотримання питного режиму (мінімум два літри води на день).

Ірина Кадченко