Нове в медреформі: які нововведення чекають на українців у сфері охорони здоров’я

Як розподілять медобладнання між лікарнями?

Необхідним медобладнанням лікарні забезпечуватимуться залежно від їхнього рівня.

Як приклад глава МОЗ наводить установку дорогого ангіографа (використовують для дослідження кровоносних судин). У загальній лікарні його включать раз на тиждень або навіть на місяць. У кластерній медустанові це обладнання працюватиме постійно, а отже – використовуватиметься ефективніше.

– У шпитальному кластері має бути, як мінімум, одна кластерна лікарня. У цій лікарні забезпечено, як мінімум, обов’язкову кількість профілів медичної допомоги, – зазначає Віктор Ляшко. – І якщо в ній не було травматології, то ми мусимо зробити там травматологію. У неї не було операційної для травматології – ми її зробимо.

Психологічна допомога – всім нужденним

З початку війни дедалі більше людей звертаються по допомогу до психологів та психіатрів. В аптеки – по психотропні препарати. Щоб люди у цей тяжкий час могли отримати консультації професіоналів, медреформа передбачає створення в кожній області центрів психологічної реабілітації. Фахівців, які там працюватимуть, уже навчають.

– А далі оцінюватимемо навантаження. Якщо регіональні медзаклади будуть завантажені так само, як і центр психологічної реабілітації національного рівня, тоді знайдемо для них додаткові місця у райцентрах, – планує голова МОЗ. – Одночасно МОЗ фінансує психіатричний пакет у лікарнях і окремим пакетом – психологічну підтримку для первинки.

Сільські лікарні обіцяють зберегти

Реформа не передбачає закриття сільських лікарень, запевняє Віктор Ляшко.

Нині, найчастіше, в обласному центрі є всі медпослуги, а от в глибинці отримати їх важко. До того ж не всі люди можуть у рамках «терапевтичного вікна» – часу, коли терапевтичне втручання є ефективним – приїхати в область. Тому сільські лікарні у медичній мережі теж мають бути враховані.

– Якщо таку лікарню визначено як загальну, Національна служба здоров’я України укладе з нею контракт, – каже Віктор Ляшко. – У сільській лікарні має бути ургенція для певних невідкладних випадків двадцять чотири на сім і хірург, який може проводити нескладні операції. У клініці має бути все діагностичне обладнання: УЗД, цифровий рентген-апарат, аналізатори крові. І спеціалісти, які на ньому працюють.

Тобто коли пацієнт має направлення від свого сімейного лікаря, він приїжджає до цієї клініки і отримує весь пакет діагностичних послуг. Якщо є підстави для госпіталізації або поглибленого обстеження, це робиться у кластерних клініках. Пацієнта перенаправляють туди. Тоді людина їде до кластерної лікарні, отримує безкоштовну та якісну операцію, а згодом повертається додому під нагляд сімейного лікаря. Ідеальна картина. Хоча для її реалізації знадобиться не лише час, а й чималі гроші.

Коли чекати змін?

Обласні військові адміністрації мають протягом двох місяців (до 1 травня) подати на затвердження до Міністерства охорони здоров’я перелік медичних закладів, які планують зробити кластерними, надкластерними та загальними лікарнями. І до 1 липня його мусять затвердити. Реформа розпочнеться у вісімнадцяти областях і в місті Києві, за винятком тимчасово окупованих територій і зони активних бойових дій. На сьогоднішній день до таких територій належать Запорізька, Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська області та АР Крим.

Читайте також:

• Безкоштовна медична допомога: що зміниться для пацієнтів та лікарів внаслідок реформи.
• Медреформа: в каких случаях к узким специалистам можно обратиться без направления?