Запор – для більшості пацієнтів це порушення функції кишечника, що характеризується тривалішими, порівняно з нормою, інтервалами між дефекаціями, утрудненою дефекацією, недостатнім випорожненням кишечника та ущільненням випорожнень.
Однак подання цієї поширеної проблеми дуже розпливчасте і може відрізнятися від пацієнта до пацієнта і навіть лікарів різних спеціальностей.
- Мало води щодня. Люди мало п’ють, багато хто обмежується кавою, чаєм та солодкою водою з газом. Однак потрібна вода – це чиста питна, бажано без газу.
- Мало клітковини (грубих харчових волокон). Нема чому розбухати і активізувати перистальтику, нема з чого розмножуватися корисній мікрофлорі, зате є від чого розростатися умовно-патогенним мікробам.
- Мало руху. При активній роботі тренованих м’язів преса евакуація відходів відбувається легше, а перистальтика стає стабільнішою.
- Помилки у дозах та приводах для призначення антибіотиків.
- Зловживання проносними препаратами.
- Занадто редуковані дієти для схуднення – мало їжі як такої і часто гостра нестача клітковини.
- Пухлини кишечника, механічна травма, хронічний стрес та захворювання внутрішніх органів, зокрема залоз внутрішньої секреції, наприклад, щитовидної.
