Проблеми зі шкірою: що за дивна хвороба – іхтіоз?

Як відрізнити іхтіоз від інших дерматологічних патологій і покращити стан шкіри, розповів дерматовенеролог вищої категорії Володимир Агафонов.

Загострюється захворювання взимку

Іхтіоз (від грец. «ihtiosis» – «риба») – це група захворювань шкіри, які виникають через порушення нормального процесу зроговіння і відлущування її верхнього шару (епідермісу). У результаті на шкірі з’являються численні тверді лусочки, котрі нагадують риб’ячу луску. Форми і ступені іхтіозу варіюються від надмірної сухості та легкої шорсткості шкіри до важкого захворювання, що призводить до інвалідності.

Для іхтіозу характерною є сезонність перебігу: загострення припадає на холодний період року, а в літній час спостерігається ремісія.

У більшості випадків патологія є вродженою і проявляється ще в дитячому віці, але іноді буває набутою (вторинною).

Через що виникає?

Вроджений іхтіоз – це спадкове захворювання, що виникає через мутацію генів, причина якої точно не встановлена. Пусковий механізм розвитку патології – порушення обміну білків та жирів, що призводить до накопичення в організмі амінокислот і холестерину.

Під набутим іхтіозом мається на увазі підвищене ороговіння шкіри, що виникає внаслідок різних патологічних станів. До них належать злоякісні пухлини, ендокринні розлади, хвороби шлунково-кишкового тракту, при яких порушується засвоєння поживних речовин, захворювання нирок і крові, дефіцит в організмі вітамінів A, E і D , аутоімунні патології – системний червоний вовчак, дерматоміозит.

Також проблеми зі шкірою здатні спровокувати прийом деяких лікарських препаратів (циметидину, нікотинової кислоти, трипаранолу) і робота на шкідливому виробництві з хімічними компонентами.

Крім того, набутий іхтіоз може бути ознакою вікових змін організму – такий вид захворювання називається старечим (сенільним).

Як проявляється?

Специфіка і вираженість симптомів іхтіозу дуже відрізняється залежно від форми хвороби, яких налічується кілька десятків. Крім шкірних проявів (надмірна сухість шкіри, лущення, свербіж, утворення лусочок різної товщини, форми та кольору), для пацієнтів з іхтіозом характерними є тонкість і ламкість волосся і нігтів, схильність до карієсу та запальних захворювань очей (кон’юнктивіт, ретиніт). Також хворі мають проблеми з терморегуляцією і практично не пітніють.

Крім того, усім формам іхтіозу властива підвищена вразливість шкіри для бактеріальної, грибкової та вірусної інфекції, різного роду алергенів.

Що робити?

Лікуванням іхтіозу займається лікар-дерматолог. Для встановлення діагнозу фахівцеві зазвичай достатньо візуального огляду. Якщо потрібно диференціювати патологію від інших шкірних захворювань, призначають гістологічне дослідження епідермісу, виявлення мутації генів – аналізи крові.

Хоча на сьогоднішній день іхтіоз цілком невиліковний, терапія залежить від форми і ступеня вираженості захворювання і спрямована на покращення стану шкіри та якості життя пацієнта. Місцеве лікування включає застосування відлущувальних, зволожуючих та пом’якшуючих засобів, призначення фізіопроцедур (ультрафіолетове опромінення, лікувальні ванни) та вітамінних препаратів (у вигляді таблеток, ін’єкцій, кремів). За наявності супутніх захворювань внутрішніх органів проводиться лікування основної патології.

У важких випадках рекомендується системна терапія, яка проводиться в умовах стаціонару – це гормональне лікування, переливання плазми та інші методи попередження ускладнень.

Профілактика

При будь-якій формі іхтіозу важливо дотримуватися здорового способу життя, збалансовано харчуватися і звести до мінімуму вплив провокуючих факторів. Не допускайте появи на шкірі тріщин та ерозій – регулярно використовуйте ранозагоювальні мазі й спеціальні зволожувальні засоби.

Ірина Лебединець

Раніше ми розповідали, як стрес впливає на стан шкіри.