Волохатий джміль: знищити чи переселити?

Перш за все потрібно відзначити, що джміль в теплицях і садах – дуже корисна комаха для запилення рослин і знищувати їх не слід.

Джміль та бджола – є близькими родичами і нападають на людей лише у разі загрози їхньому життю. Причому жалять лише самки (матки та робочі особини), у самців (трутнів) жала немає. Жало, на відміну від бджолиного, немає зазубрин, тому джміль здатний жалити багаторазово. Зазвичай укус джмеля призводить до неалергічної місцевої реакції: набряку, свербежу і почервоніння, що триває кілька годин. Сам укус найбільш нешкідливий, якщо можна так сказати, на відміну від ос, шершнів і бджіл.

Восени майже всі джмелі вмирають, залишаються лише молоді запліднені матки, що розлітаються і зимують у моху чи скупченнях сухої трави. Навесні вони будують нові гнізда.

Довжина самки коливається від 1,3 до 2,8 сантиметра, вона має довгасту округлу голову, волохате черевце закінчується жалом. Довжина тіла самця коротша – від 0,7 до 2,3 сантиметра. Щоправда, через страх визначити стать комахи буває досить складно.