«У мене є племінниця 1966 року народження. Вона отримує пенсію з інвалідності з дитинства. У дорослому віці вона поховала спочатку батька, а потім матір. Після цього їй призначили пенсію через втрату годувальника. І начебто вона має отримувати ці дві пенсії постійно. Але нещодавно прочитали в газеті про те, що студентам пенсія за втратою годувальника належить лише до 23 років і за умови стаціонарного навчання. Ще там було написано, що віком від 56 до 59 років пенсія виплачується 14 років.
Що це означає? Племінниці 56 років. Чи буде вона й надалі отримувати дві виплати?
Олександра Ракоча, смт Лужани, Чернівецька обл.»
Як ми вже не раз роз’яснювали, особи з інвалідністю з дитинства мають право отримувати дві виплати одночасно – за інвалідністю та у зв’язку із втратою годувальника. При цьому вони мають виплачуватись з різних джерел.
ВАРІАНТ 1. Якщо у годувальника був необхідний стаж, то пенсію втратою годувальника виплачує Пенсійний фонд, а соціальну допомогу з інвалідності з дитинства – управління соціального захисту населення.
ВАРІАНТ 2. Якщо людина з інвалідністю з дитинства працювала у дорослому віці і набула стажу, то вона може отримувати свою пенсію по інвалідності з Пенсійного фонду, а допомога по втраті годувальника – з управління соціального захисту.
Зверніть увагу: пенсію платить Пенсійний фонд і тоді, коли є стаж роботи. Допомога та соціальну допомогу виплачує соціальна служба, але і тут є свої умови.
***
Тепер пояснимо моменти, пов’язані з публікацією, на яку ви посилаєтеся («На пенсії» №21 від 14 червня 2022 року). Там йшлося про те, що пенсія за втратою годувальника призначається за наявності відповідного стажу роботи. Так, у віці 56-59 років годувальник повинен мати 14 років стажу. За відсутності такого посібник із втрати годувальника виплачує керівництво соцзахисту.
У зазначеній публікації ні дівчина-студентка, ні її померлий батько не мали стажу роботи, а значить – немає права на пенсію. Водночас управління соціального захисту сплачує соціальну допомогу з інвалідності з дитинства. Посібник зі втрати годувальника в цьому випадку надається як підтримка від держави, але тільки до повноліття або до закінчення вишу, якщо дитина померлого навчається на стаціонарі.
