На найпоширеніші запитання про постковід відповіла лікарка загальної практики сімейної медицини амбулаторії № 1 Дніпровського ЦПМСД* № 5 Наталія Ілляшевич.
Що таке постковідний синдром?
– Постковідний синдром – це сукупність ознак та симптомів, що виникають після перенесеної коронавірусної інфекції, які неможливо пояснити альтернативним діагнозом. Пацієнти можуть відчувати такий стан до трьох місяців і навіть довше.
Синдром розвивається у всіх, хто перехворів на коронавірус?
– Ні, не обов’язково. Офіційної статистики, який відсоток перехворілих людей страждає від постковіду, поки що немає, але за даними різних медичних джерел, на довгострокові наслідки коронавірусу скаржаться від 10 до 30 відсотків пацієнтів. До речі, досі не з’ясовано і точних причин розвитку «тривалого ковіда».
Чи є зв’язок між тяжкістю перебігу коронавірусу та постковідним синдромом?
– Прямої взаємозалежності немає. Прояви постковіду спостерігаються у пацієнтів, які перенесли хворобу як у тяжкій, так і середній або легкій формі. Навіть ті, хто перехворів практично безсимптомно, через 2-3 тижні часто починають скаржитися на виражені напади слабкості, перебої у роботі серця, задишку за нормальної фізичної активності.
Але, незалежно від форми коронавірусу, від його наслідків частіше страждають люди, які мають хронічні захворювання і додаткові фактори ризику: гіпертонію, цукровий діабет, надмірну вагу, шкідливі звички.
Які основні симптоми та ознаки постковіду?
– Найпоширеніші прояви синдрому – це розлад сну, депресивні стани, підвищені тривожність, дратівливість та плаксивість, головний біль та запаморочення, слабкість та швидка стомлюваність. З боку дихальної системи можуть турбувати задишка, почуття неповного вдиху, біль і тяжкість у грудній клітці. З боку серця та судин спостерігаються аритмія, стрибки артеріального тиску. Крім того, для постковіду характерними є біль у суглобах (причому як у літніх, так і у молодих пацієнтів). Найчастіше цей біль «летючий», тобто сьогодні болить один суглоб, завтра – інший.
Ще один характерний симптом – когнітивні порушення: страждають пам’ять, уважність, розумова працездатність. Хворий стикається з тим, що довго не може підібрати потрібне слово, забуває прізвища улюблених акторів, не пам’ятає, навіщо прийшов до супермаркету.
Деякі пацієнти скаржаться на збої у роботі шлунково-кишкового тракту: запор, пронос, нудоту, здуття живота. Багато хто відзначає випадіння волосся, шкірні висипання.
В цілому, для постковіду характерною є специфічна мінливість симптомів: людину можуть турбувати то серце, то суглоби, потім виникає безсоння, потім розлад шлунка тощо.
Не можна забувати і про те, що ковід б’є по слабких місцях організму, тому у багатьох після нього загострюються хронічні захворювання.
Чи може постковід пройти самостійно, без звернення до лікаря?
– Практично всім пацієнтам із постковідним синдромом потрібна допомога спеціаліста. Як мінімум, це консультація сімейного лікаря, який, за необхідності, направить вас до кардіолога, невролога, ендокринолога тощо. Лікар також визначить необхідні вам аналізи та обстеження. Зазвичай рекомендується зробити загальний аналіз крові, коагулограму, кардіограму. Залежно від симптомів може знадобитися УЗД серця, судин, легенів або органів черевної порожнини, аналіз крові на ревмопроби та сечову кислоту, а також інші обстеження.
Як лікують «тривалий ковід»?
– Стандартів та протоколу лікування постковідного синдрому поки що не існує. Терапія залежить від симптомів, що турбують пацієнта, і результатів аналізів. Можуть бути призначені препарати для покращення когнітивних функцій, підтримки серця, нормалізації сну, відновлення роботи шлунково-кишкового тракту, а також заспокійливі засоби, вітаміни. Лікування призначається індивідуально.
Але є й загальні рекомендації, актуальні для всіх: після хвороби намагайтеся не перевтомлюватися, лягайте спати до 23.00 (у темній, чистій та добре провітреній кімнаті), збалансовано харчуйтеся, регулярно гуляйте на свіжому повітрі.
Крім того, дуже важливим є тренування когнітивних здібностей: щодня читайте, розгадуйте сканворди, вчіть напам’ять вірші або нові іноземні слова.
Ірина Лебединець
*Центр первинної медико-санітарної допомоги
Читайте також:
