Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів, а за кількістю носіїв посідає 26 місце у світі. Вона належить до індоєвропейської групи, як і більшість європейських мов. Історія нашої мови багата на цікаві та незвичайні факти. Можливо, ви ще не всі знаєте.
Українська писемність у цифрах та фактах
ІІІ століття до н.е. – з’явилася праслов’янська мова.
448 рік – перша згадка українських слів. Візантійський історик Пріск у таборі вождя гунів Аттіли вимовив слова «мед» і «страва». Пізніше їх використав літописець Нестор.
858 рік – перша згадка про українську мову.
862 рік – Кирилом і Мефодієм була створена глаголиця, перший слов’янський алфавіт.
1350 рік – болгарський патріарх Євтимій Тирновський переклав слов’янською мовою богослужбові книги і видав граматичні правила, які стали загальнообов’язковими для всіх слов’янських країн.
1571 рік – у рукописній граматиці чеського вченого Яна Благослава було знайдено текст балади «Дунаю, Дунаю, чому смутний течеш?», визнану найстарішим зразком української епічної поезії.
1591 рік – у Львові надруковано грецько-церковнослов’янську граматику «Адельфотес», яка заклала основи майбутньої української філології.
1618 рік – архієпископ Мелетій Смотрицький уклав граматику, в якій встановив систему відмінків, відмінювання і видів дієслів. Він першим ввів літеру «ґ» і узаконив вживання літери «й», створив правила використання великої літери, розділових знаків, правил перенесення та виділив вісім частин мови.
1798 рік – з-під пера Івана Котляревського вийшла «Енеїда», яка стала першим твором, написаним літературною українською мовою.
1873 рік – було видано правопис «Записок південно-західного відділу Географічного товариства», перший по-справжньому фонетичний український правопис.
1876 рік – у Російській імперії оголошено обов’язковою «Ярижку», систему запису української мови російською абеткою, що застосовувалася до початку XX століття. Перед тим нею користувалися Котляревський та Шевченко.
1886 – Євген Желеховський створив свою систему правопису, яка була оголошена офіційною для української мови в Австро-Угорщині і використовувалася до 1922 року. На її основі на початку ХХ століття було створено нинішній український правопис.
1934 рік – на Всесвітньому мовному конкурсі в Парижі з краси фонетики українська мова посіла третє місце після французької та перської мов, а за мелодійністю її визнали другою після італійської.
Раніше опубліковано: Олександр Потебня: видатний український лінгвіст