Так, до редакції надійшов лист від одеситки Білої Г.Є., яка має пільговий статус «діти війни». Свого часу читачка з релігійних переконань відмовилася отримувати ідентифікаційний номер. У цьому випадку їй повинні були поставити в паспорті позначку про те, що всі платежі можна здійснювати за номером паспорта. Щоправда, робити цього пенсіонерка теж не хоче, бо вважає, що номер паспорта – той же код. Однак без цієї позначки ані субсидію, ані 25-відсоткову пільгу на оплату комунальних послуг їй не надають. Читачка просить редакцію допомогти їй повернути те, що вона має отримувати за законом. За яких умов це можливо?
Чи такою страшною є ідентифікація?
Для початку з’ясуймо, навіщо нам потрібен ідентифікаційний номер. Його ввели для впорядкування даних усіх платників податків країни до Єдиного державного реєстру України. В ідентифікаційному номері, який складається з 10 цифр, немає жодної інформації, що могла б зашкодити людині, в ньому зашифровано лише дату народження і стать платника податків. Щоб прочитати номер, потрібно знати, що саме означають ці цифри.
Перші п’ять цифр – це кількість днів від 1 січня 1900 року до дати народження власника номера. Наступні чотири – порядковий номер дати народження. Дев’ята цифра – стать, де непарна цифра означає чоловічу стать, парна – жіночу, а десята – контрольне число для перевірки номера. Податкові служби ведуть облік винятково за ідентифікаційним номером і не знають, хто за ним «стоїть». Це допомагає платникам податків зберігати конфіденційність. Крім того, фінансовий облік за номером вести простіше, бо він присвоюється один раз у житті, а номер паспорта може змінитися при втраті документа. Також цифровий код полегшує зберігання інформації в електронному вигляді, бо багато людей мають однакові імена, прізвища та дати народження.
Номер паспорта чи номер коду?
Багато які віряни вбачають у присвоєнні ідентифікаційного номера недобрий знак, вважаючи його позначкою антихриста. Тим вірянам, хто не хоче мати ідентифікаційного номера, Міністерство фінансів пішло назустріч і дозволило здійснювати податкові та банківські платежі, вписуючи в документи серію і номер паспорта. У паспорті, як ми вже сказали, в цьому разі має бути зроблена відповідна відмітка.
Нагадаємо, що відмовитися від оформлення ідентифікаційного номера, не порушуючи закон, можна лише з однієї причини – з релігійних переконань. Ця процедура дуже проста. За заявою платника податків до податкової служби оформляють відмову і вносять у паспорт відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного коду.
Втім, у деяких вірян навіть ця процедура викликає сумніви. Вони впевнені, що облік за даними паспорта нічого не змінює, – адже номер і серія цього документа теж складаються з цифр. Це так, але ж людство живе у світі цифр протягом століть – наші адреса, дата народження, банківський рахунок, номер пенсійного посвідчення і навіть квиток на проїзд у поїзді або міському транспорті також містять цифри.
Тож чи є сенс відмовлятися від ідентифікаційного номера та створювати собі масу важко вирішуваних проблем? І нехай вибір невеликий, але у віруючих людей в Україні він все ж є – отримати ідентифікаційний номер або зробити відмітку в паспорті. Іншого законного способу отримувати пільги, субсидії та інші державні виплати, на жаль, немає.
Якщо є питання …
Отримати відповіді на питання, що стосуються ідентифікаційного коду, можна, записавшись на прийом до територіального управління соцзахисту або зателефонувавши на урядову гарячу лінію за номером 15-35.
Що кажуть про коди священнослужителі?
Своє бачення проблеми про відмову вірян від ідентифікаційного коду нам дали і в єпархіальному управлінні Української Православної Церкви: «Людина має жити за правилами цього світу, а Бог допоможе їй подолати всі труднощі. Потрібно боятися не кодів, потрібно боятися особистого гріха. Якщо людина не хоче приймати код, то це її право. Релігійного та церковного благословення на це вона отримати не може, бо код не є чимось, що перешкоджає спасінню душі».
