Ключові тези:
- Відсутність кадастрового номера або втрата старого державного акта не завжди означає втрату права на землю.
- Порядок оформлення спадщини залежить від того, чи належала померлому сформована земельна ділянка, чи право на пай.
- Якщо документів бракує, їх можна спробувати відновити через архів, Держгеокадастр, місцеву раду або інші установи.
«У батька була земля, але кадастрового номера ми не знайшли». «Є старий державний акт, але в реєстрі нічого немає». «Маємо право на пай, але сертифікат давно загубився». З такими проблемами нерідко стикаються спадкоємці, особливо коли землю оформляли 20–30 років тому. Чи можна отримати спадщину без цих документів і з чого починати?
Вам буде цікаво: Заповіт не завжди гарантує спадщину: 7 випадків, коли він втрачає чинність
Чим ділянка відрізняється від паю?
Насамперед потрібно з’ясувати, що саме належало померлому: земельна ділянка чи право на земельну частку (пай). Це не одне й те саме.
Земельна ділянка має конкретне місце розташування, площу та визначені межі. Сформована ділянка має кадастровий номер. Відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України, право власності на землю переходить до спадкоємців зі збереженням її цільового призначення.
Пай — це право на земельну частку, яка ще необов’язково виділена як окрема ділянка.
Наприклад, у родині кажуть: «У батька було чотири гектари паю». Але це не означає, що він мав окрему земельну ділянку площею чотири гектари з кадастровим номером. Якщо людина отримала сертифікат на пай, але за життя не оформила його як земельну ділянку, спадкоємці успадковують саме право на пай.
Тому не поспішайте шукати кадастровий номер. Спочатку з’ясуйте, це була сформована земельна ділянка чи право на пай.
Чи є дійсним старий державний акт?
Поширена ситуація: у родині зберігся державний акт на землю, виданий у 1990-х роках, але відомостей про нього немає в сучасному Державному реєстрі речових прав.
Це ще не означає, що право власності втрачено. До 1 січня 2013 року діяли інші правила реєстрації нерухомості. Тому права, оформлені раніше відповідно до тодішнього законодавства, можуть бути чинними, навіть якщо відомості про них відсутні в сучасному реєстрі.
У такому разі треба перевірити:
- державний акт;
- старі реєстраційні записи;
- відомості Державного земельного кадастру;
- рішення органів влади;
- площу, адресу та цільове призначення земельної ділянки.
Якщо немає кадастрового номера
Ще одна з найчастіших проблем зі старими земельними документами – це коли у державному акті немає кадастрового номера.
Кадастровий номер — це унікальний номер земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Якщо у старому державному акті зазначено площу і місце розташування землі, але немає кадастрового номера, це ще не означає, що успадкувати ділянку неможливо.
Спочатку слід з’ясувати, чи внесено відомості про неї до земельного кадастру. Якщо ні, може знадобитися землевпорядна документація для внесення цих відомостей та присвоєння кадастрового номера.
Помилки в документах
У старих документах нерідко трапляються помилки. Наприклад, в одному прізвище написано правильно, а в іншому пропущену літеру. Наприклад: «Петро Іванович» — в одному документі, «Петро Івановіч» — в іншому. Або зазначено стару назву села, вулиці чи іншу адресу.
Для родичів очевидно, що йдеться про ту саму людину або землю. Проте нотаріусу потрібне документальне підтвердження.
Водночас не кожна розбіжність є помилкою. Наприклад, 0,10 га і 0,1000 га — однакова площа.
Якщо ж через неточності неможливо встановити власника або визначити земельну ділянку, спочатку слід з’ясувати, чи можна виправити документи без суду. Наприклад, можна звернутися до установи, яка видала документ, по його виправлення або уточнення. У деяких випадках допомогти може нотаріус, який оформлює спадщину. Якщо вирішити проблему таким способом не вдається, доведеться звертатися до суду.
Якщо немає сертифіката на пай
Буває, що спадкоємці навіть не знали, що їхні батьки мали право на земельний пай. А коли дізналися, то з’ясувалося, що сертифікат загубився.
У такому разі потрібно шукати не лише сам документ, а й будь-які відомості, які підтверджують право померлого на пай.
Це можуть бути списки пайовиків, відомості про видачу сертифікатів, документи колишнього колективного сільськогосподарського підприємства (КСП), архівні довідки та рішення органів влади.
Куди звертатися по документи?
- До місцевої ради або її архіву — по рішення про виділення землі та документи щодо паювання.
- До територіального органу Держгеокадастру — по відомості про земельну ділянку, пай та старі земельні документи.
- До державного або місцевого архіву — по документи колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.
- До відділу ДРАЦС — по документи, що підтверджують родинні зв’язки, якщо вони втрачені.
- До нотаріуса, який веде спадкову справу — по відомості про оформлення спадщини та перелік документів, необхідних у вашій ситуації.
Краще звертатися з письмовими запитами, щоб отримати офіційну відповідь.
Що потрібно знати спадкоємцям?
- Спочатку встановіть, що саме належало спадкодавцю: земельна ділянка чи право на пай.
- Перевірте, чи прийнято спадщину. За загальним правилом, для цього є шість місяців з дня смерті спадкодавця. Якщо ви постійно проживали з ним на момент смерті, то зазвичай вважаєтеся таким, що прийняв спадщину, якщо не відмовилися від неї.
- Зберіть усі документи. Знадобитися можуть державні акти, сертифікати на пай, рішення місцевих рад, договори, довідки й навіть старі копії.
- Перевірте відомості в реєстрах. З’ясуйте, чи є земельна ділянка в Державному земельному кадастрі й чи зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав.
- Якщо успадковуєте пай, шукайте підтвердження права на нього. Якщо пай не був виділений як окрема земельна ділянка, кадастрового номера може не бути.
- Зробіть письмові запити. Краще мати офіційну відповідь архіву, Держгеокадастру або органу місцевого самоврядування, ніж усну інформацію по телефону.
- Не лякайтеся втрати документа. Відсутність оригіналу сертифіката або державного акта не завжди означає втрату самого права на землю.
- Не поспішайте звертатися до суду. Спочатку з’ясуйте, чи можна отримати необхідні документи через нотаріуса, архів, місцеву раду або Держгеокадастр.
- Якщо нотаріус відмовив в оформленні спадщини, попросіть письмову постанову про відмову. У ній має бути зазначено причину. Це допоможе визначити, які документи потрібно додати або чи є підстави звертатися до суду.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: відсутність кадастрового номера, старий державний акт або втрачений сертифікат на пай ще не означають, що ви втратили право на спадщину. У складних випадках слід звернутися до нотаріуса або юриста, який займається земельними і спадковими питаннями, і показати йому всі наявні документи.
Часті запитання
Чи можна успадкувати землю без кадастрового номера?
Так, у певних випадках. Спочатку потрібно з’ясувати, чи сформована земельна ділянка та чи є відомості про неї в Державному земельному кадастрі.
Чи дійсний старий державний акт на землю?
Відсутність відомостей у сучасному реєстрі сама по собі не означає, що право власності втрачено. Потрібно перевірити документ і реєстраційні дані.
Що робити, якщо загубився сертифікат на земельний пай?
Звернутися до місцевої ради, Держгеокадастру або архіву, щоб знайти документи, які підтверджують право померлого на пай.
Скільки часу дається на прийняття спадщини?
За загальним правилом, шість місяців із дня відкриття спадщини. Водночас для окремих ситуацій законом передбачено винятки, тому варто уточнити обставини в нотаріуса.
Що робити, якщо нотаріус відмовляється оформлювати спадщину?
Попросити письмову постанову про відмову. Вона допоможе з’ясувати причини та визначити подальші дії, зокрема чи потрібно звертатися до суду.
Читайте також:
