Ключові тези:
- Не всі власники зруйнованого житла можуть отримати державну компенсацію через юридичні та технічні перешкоди.
- Найчастіші проблеми виникають ще на етапі подачі заяви, а також під час проходження процедури оцінки.
- Критичною помилкою може стати передчасне припинення права власності, яке фактично позбавляє права на виплати.
В умовах постійних атак на цивільну інфраструктуру питання компенсації за пошкоджене або знищене житло залишається одним із найактуальніших. Водночас практика показує: навіть за наявності руйнувань шлях до виплат може виявитися заблокованим.
Більш детально про можливості отримання компенсації за зруйноване житло та найпоширеніші ризики дивіться у нашому гіді.
Раніше ми розповідали, що в Україні хочуть змінити правила спадкування для деяких громадян.
Які перешкоди найчастіше виникають при подачі заяви на компенсацію?
Власники втраченого житла можуть зіткнутися з низкою проблем ще до розгляду заяви комісією. Найчастіше це — відсутність даних про загальну площу житла у документах про право власності. Якщо вказана лише житлова площа, заяву не зареєструють без технічного паспорта або інших підтвердних документів для внесення інформації до ДРРП.
Ще одна критична перепона — арешти або заборони на майно. Якщо житло перебуває під арештом через борги, іпотеку чи спадкові спори, подати заявку не вийде.
Проблеми виникають і у випадку спільної власності. Подавати заяву необхідно разом з усіма співвласниками, що часто унеможливлює процес через відсутність згоди або фізичної присутності когось із них. Законодавчі зміни, які мають спростити процедуру, поки що лише очікуються.
Окремий порядок діє, якщо власником є неповнолітня особа — онлайн-подача недоступна, а процедура потребує звернення до ЦНАПу та додаткових документів.
Фактично заблокованою залишається і можливість подачі заяви для осіб без РНОКПП з релігійних переконань: без ідентифікаційного коду система не дозволяє оформити заявку.
Що може завадити власникам втраченого житла отримати кошти?
На жаль, ризик не отримати кошти залишається й після подання заяви. Один із ключових моментів — визначення статусу об’єкта: пошкоджений він чи знищений. Від цього залежать і сума, і спосіб компенсації.
Якщо комісія помилково визнає житло таким, що підлягає відновленню, власник може втратити частину належних коштів. Тому важливо надати максимум доказів руйнування, особливо якщо об’єкт недоступний для виїзного обстеження.
Окремою проблемою залишається дистанційне обстеження, яке на практиці часто не працює ефективно через технічні та організаційні причини.
Найбільш критичним ризиком юристи називають передчасне припинення права власності на знищене житло. За процедурою це потрібно робити лише після рішення комісії про призначення компенсації та його офіційного затвердження. Якщо власник припиняє право раніше, можливість отримати виплати зникає безповоротно — механізму відновлення наразі не існує.
Саме тому фахівці радять не діяти поспіхом і перед кожним кроком консультуватися з юристами, аби втрата житла не перетворилася на втрату права на компенсацію.
Читайте також:
