Ключові тези:
- Перший крок — перевірити реєстри, архіви БТІ та будь-які документи, що можуть підтвердити придбання або передачу будинку.
- Якщо родина відкрито користується житлом понад 10 років і ніхто не заперечує проти такого користування, можливий позов про визнання права власності за набувальною давністю (ст. 344 ЦКУ).
- Для суду критично важливі докази безперервного проживання: комунальні платежі, особові рахунки, архівні записи, довідки та письмова позиція територіальної громади.
Ситуація пана Олександра непроста, адже йдеться не лише про відсутність документів, а й про особливий статус території – його будинок знаходиться в зоні радіоактивного забруднення.
Вам буде цікаво: Газом не користуюся, а платіжки приходять: чому українцям нараховують борги за порожні квартири
Згідно із законом про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи*, у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення діють спеціальні обмеження, зокрема забороняється постійне проживання населення.
Крок Перший: перевірте, чи є будь-які документи. Зверніться до нотаріуса або державного реєстратора через ЦНАП (за місцем розташування майна) і перевірьте, чи існують відомості про будинок у реєстрах.
Для цього підготуйте:
- паспорт та ідентифікаційний код;
- договір купівлі-продажу, дарування, обміну або будь-який інший документ про отримання будинку (якщо він зберігся);
- технічний паспорт на будинок.
Подайте заяву з пакетом документів державному реєстратору або нотаріусу.
Крок Другий: йдемо до суду. Якщо будинок фактично купувався (тобто була угода, хоч і не оформлена належним чином за сучасними стандартами), родина проживає в ньому з 1994 року і весь цей час сплачує комунальні послуги, можна розглядати звернення до суду.
У такому разі подають позов про визнання права власності за набувальною давністю – стаття 344 Цивільного кодексу України (ЦКУ).
Що це означає? Якщо людина протягом десяти років відкрито користується нерухомістю як власною, доглядає її й ніхто не заперечує проти такого користування, суд за певних умов може визнати право власності на це майно.
Відповідач у справі – місцева територіальна громада (в особі сільської, селищної або міської ради), на території якої розташований будинок. Навіть якщо майно не стоїть у них на балансі, саме громада є органом, який управляє територією, і потенційно може претендувати на безхазяйне майно.
Крок Третій: які докази варто зібрати? Для суду треба підтвердити дві речі:
- що будинок справді був придбаний або переданий вашій родині у 1994 році;
- що ви безперервно користуєтеся ним протягом понад 30 років.
Оскільки ордер втрачено, варто спробувати знайти інші підтвердження.
Архівні документи. Зверніться до державного архіву області або району. Якщо будинок колись належав колгоспу, радгоспу, підприємству або сільраді, там можуть зберігатися старі рішення, ордерні книги або інші документи.
Інформація з БТІ. Подайте запит до місцевого БТІ (Бюро технічної інвентаризації), яке діяло до 2013 року. У паперових архівах інколи залишаються записи про реєстрацію цього будинку (за вами або попереднім власником).
Підтвердження проживання і витрат. Для суду важливо показати, що ви дійсно жили в цьому будинку і утримували його.
Тому бажано отримати:
- довідки від постачальників комунальних послуг (світла, газу, води тощо);
- підтвердження, що особові рахунки відкрито на вас або членів родини, заборгованості немає і оплата здійснюється регулярно;
- за можливості — інформацію, з якого року здійснювалася оплата.
Крок Четвертий: зверніться до місцевої ради. Також варто звернутися до територіальної громади (міської або сільської ради) і отримати офіційну письмову відповідь на запит: «Чи перебуває будинок за цією адресою на балансі громади і чи внесений до реєстру комунального майна?».
Окремо можна подати запит до Фонду державного майна, щоб перевірити, чи не належить будинок державі.
Крок П’ятий: що написати в позові? У заяві до суду треба послідовно описати:
- коли і за яких обставин ви вселилися до будинку (1994 рік, купівля за купоно-карбованці);
- чому немає ордера і документів (втрачені, БТІ не зберегло, ліквідація підприємства-продавця);
- як довго проживаєте саме за цією адресою (інших адрес проживання у вас бути не повинно або ця має бути основною);
- що регулярно оплачували комунальні послуги;
- чому просите визнати право власності за набувною давністю.
Якщо складати позов самостійно важко, можна звернутися до центрів безоплатної правової допомоги.
Читайте також:
