У Почаївській Лаврі, стародавньому оплоті Православ’я, чудотворна ікона перебуває близько 400 років.
Свою назву чудотворна ікона здобула від невеликого міста Почаєва у Кременецькому районі Тернопільської області. По цьому ж містечку називається і Почаївська гора, на якій розташована лавра. Гора ця значно вища за всі гори, що оточують її, і особливо відзначається своєю печерою, що утворилася природним чином. У цій печері колись оселилися два ченці, які присвятили себе подвигам молитви, помірності і перебували у смиренності, вкриті благодаттю Божою.
Один із подвижників Почаївської гори близько 1340 року удостоївся Божественного одкровення. Якось після молитви він надумав зійти на вершину і раптом побачив у вогненному стовпі Пресвяту Богородицю, яка стоїть на камені. Здивований старець негайно покликав брата, який жив з ним. Це бачив і пастух Іоанн Босий з юнаками, який пас стадо під горою. Він поспішив піднятися на гору і побачив там двох ченців, які прославляли Богоматір.
Після того як видіння зникло, на камені, де стояла Богородиця, залишився відбиток її правої стопи. Відбиток цей зберігся досі і завжди наповнений водою, яку дивним чином виточує камінь. Вода у стопі не закінчується, незважаючи на те, що численні паломники постійно наповнюють нею свої судини для лікування недуг.
Сама Почаївська ікона Божої Матері з’явилася в обителі так. В 1559 році митрополит Неофіт з Константинополя, проїжджаючи через Волинь, відвідав дворянку Ганну Гойську, яка мешкала в маєтку Орля, неподалік Почаєва. На благословення він залишив їй привезену з Константинополя ікону Богородиці. Невдовзі почали помічати, що з Почаївської ікони Богородиці ллється сяйво. Коли в 1597 році перед іконою зцілився брат Ганни Філіп, вона передала образ ченцям, що оселилися на Почаївській горі.
Чудеса, що походять від святої ікони, численні й засвідчені в монастирських книгах записами віруючих, які з молитвою зверталися про порятунок від невиліковних недуг, звільнення від полону і з метою врозумити грішників.
ДО ВІДОМА. Святкування на честь Почаївської ікони Божої Матері – 5 серпня.
Молитва перед образом Почаївської Божої Матері
«До Богородиці старанно нині притецем грішні і смиренні, і припадемо до дивного образу Її, іже на горі Почаївській: до неї розчулено взираючи та молячись Цариці Владичиці з глибини душевні співаємо: О пречудесна Діво, Мати Господа Всевишнього, від років стародавніх обрала обитель Почаївську в місці наметі! Землю вітчизняну нашу в православ’ї та мирі утверди, і спаси всіх прийдешніх і тих, хто моляться Тобі розчуленою душею і скорботним серцем, перед Пречистим Твоїм образом зі сльозами. Не відверни рабів Твоїх тщі: Тебе бо єдину Надію маємо».