Грандіозна майже восьмигодинна стрічка розповідає про студійну роботу “Бітлз” у січні 1969 року над матеріалом, який стане альбомом Let It Be. Практично весь кіноматеріал, що увійшов до фільму, публікується вперше. Він по-новому розповідає про останній етап життя великої групи.
За майже шість десятиліть, відколи “Бітлз” здобули всесвітню славу, і ось уже понад півстоліття як група припинила своє існування, історики та архівісти розкопали, опублікували і проаналізували, як здавалося, практично весь матеріал, що має стосунок до історії групи.
Видано тисячі книг, створено сотні фільмів. У скрупульозно зібраних і розкішно виданих у середині 1990-х років відео-, аудіо- та книжковому форматі трьох “Антологіях” представлені пісні, що не увійшли до основних альбомів, і альтернативні версії.
Ще більше наше знання про групу розширили випущені наприкінці 2010-х років один за одним до 50-ї річниці ювілейні видання Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band, “Білого альбому”, Abbey Road та Let It Be.
Музичне плетиво фільму, що складається здебільшого з репетицій та запису, цілком природно перенасичена. Але перенасичена вона не лише тими піснями, які в підсумку склали альбом Let It Be, що вийшов за результатами цих записів.
Ми чуємо ціле сузір’я речей, які пробуються, але будуть на якийсь час відставлені і увійдуть до наступного – “Abbey Road”: “Maxwell’s Silver Hammer”, “Oh Darling”, “She Came In Through The Bathroom Window”, “Golden Slumbers”.
Або навіть у сольні альбоми: “Gimme Some Truth” Леннона, “Another Day” Маккартні, “All Things Must Pass” Харрісона. Прямо у нас на очах народжуються – за допомогою товаришів – харрісонівські “Something” та “Old Brown Shoe”.
“Бітлз” давно вже вийшли за межі популярної музики. Вони – спадщина світової культури найвищого рівня. І тому все, що з ними пов’язане, цікаве і не перестає заворожувати. Вони ділилися радістю та емоціями зі світом, і саме за це їх так усі люблять.
Читайте також:
